Харків очима сучасників
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958
Переглянути
44 результатів
Результати пошуку
Документ Лист з Ізюму. [В громадській книгозбірні](Харків : Друкарня "Печатное Дело", 1912-12-01)Документ Наші слобожани : Епізоди з життя та історії слободи Воронівки, що на Слобожанщині, записані Силою Гудимою-Загоруйком. Частина перша: Старий режим(Харків: Державне видавництво України, 1930) Лісовий, Петро АндрійовичДокумент Загальний образ залюднення Слобожанщини в середині XVII в.(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Осіла українська колонізація на Слобожанщині за Хмельниччини(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Український еміграційний рух на схід в умовах розвитку колонізаційної діяльності московської держави на Слобожанщині(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Українське уходництво на Слобідській Україні в першій половині XVI в. і на початку Хмельниччини(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Рух української людності на схід і джерела української колонізації Слобожанщини в середині XVII віку(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Архівні джерела залюднення Слобожанщини в 1650-х роках(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г."Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".Документ Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісіяПісля здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.