Харків очима сучасників
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958
Переглянути
23 результатів
Результати пошуку
Документ Залізиста вода з свердловини в хуторі Коробовому, Зміївського району, Харківської області(Харків, 1940) Федоровський, Олександр СеменовичДокумент Птицы опушек лиственных лесов Харьковской и Сумской областей(Харьков, 1950) Волчанецкий, Илья Борисович; Волчанецький, Ілля БорисовичТруды Научно-исследовательского института биологии Харьковского государственного университета им. А.М. Горького, Том 14–15. 1950.Документ Борьба трудящихся Харьковщины за послевоенную сталинскую пятилетку(Харьков: Харьковское книжно-газетное издательство, 1948) Окладной, Георгий Михайлович; Окладний, Георгій МихайловичДокумент Перемога : збірник творів харківських поетів(Харків: Харківське книжково-газетне видавництво, 1948)«…В чужім краю, в передгрозовій тиші, згадавши Харків, стали ми нараз і ближчі один одному й рідніші – це Батьківщина так ріднила нас. Ми згадували корпуси Держпрому, і нашу площу – світлу, золоту, і, школяреві кожному знайому, Тараса постать бронзову в саду…» (Михайло Аронс).Документ Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. (Короткий звіт про роботу експедиції Інституту археології АН УРСР)(Київ, 1947) Семенов-Зусер, Семен АнатолійовичЗа 50 км від Харкова, на території Салтівського і Вовчанського районів, поблизу села Верхнього Салтова, на крутому правому березі р. Сіверського Дінця, розташоване велике городище, а навколо нього величенькі й малі селища; тут же, по ярах, що спускаються до Дінця. між сс. Рубіжним і Салтовим вперше у 1900 р. виявлено стародавній могильник з похованням небіжчиків у могилах-катакомбах. Повінь, розмиваючи могили, виносила в яри кістки небіжчиків, золоті, срібні і бронзові прикраси, разом із знаряддям виробництва та речами хатнього вжитку. Місцевий вчитель В. А. Бабенко, якому селяни приносили знахідки, зацікавився старовиною і, провівши розвідки і спробні розкопки, повідомив харківських учених про цінні салтівські відкриття. Це було напередодні XII археологічного з'їзду в Харкові в 1902 р. В результаті робіт відрядженої Харківським університетом у 190[?] р. експедиції, на чолі з професором Д. Багаліем і приват-доцентом А. Покровським, було розкрито пам'ятки Салтівського некрополя, переважно в ярах. Здобуті експедицією матеріали були доставлені на з'їзд, де вони стали об'єктом уваги всіх його численних учасників.Документ Збірник пісень Вітчизняної війни. Складено з творів композиторів Харкова до річниці визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників(Харків : Видавництво «Соціалістична Харківщина». Друкарня «Мистецтво»., 1944)"Напередодні Вітчизняної війни Харківська Спілка Радянських Композиторів являла собою один з найміцніших творчих колективів на Україні, що складався з 36-ти композиторів та музикознавців. Потрапивши під час евакуації до братніх національних республік Радянського Союзу, харківські композитори, з одного боку, значно збагатили свою музичну мову вивченням на місці музичного фольклору цих республік і, з другого боку, своєю творчістю внесли багато цінного в розвиток музичної культури братніх республік. Треба також відзначити творчу роботу харківських композиторів у військових частинах. Композитор Лебединець за свою роботу в Академії ім. Молотова та у військових частинах Середньоазіатської Військової Округи одержав звання заслуженого діяча мистецтв Узбекської РСР. На конкурсі в Ашхабаді на похідну червоноармійську пісню Мейтус одержав першу премію, а Файнтух на конкурсі Середньоазіатської Військової Округи за свою стройову пісню „Зеленые фуражки" одержав третю премію. Повернувшись до рідного Харкова, наші композитори, ще з більшим піднесенням і творчим підйомом взялись до творчої праці. За короткий час поновлення роботи Спілки з'явилось багато творів, значне місце серед яких складають твори, присвячені визволенню Харкова: Лебединець—„Харківським дивізіям"; Тіц—„Навіки наш"; Гайдамака—„Пісня про Харків"; Дашевський—„Последняя почесть" (пісня пам'яті генерала Ватутіна); Нахабін—„Ой, поля, ви, поля"; Борисов—„Вперед в наступленье". За час відновлення роботи Харківської Спілки Композиторів члени Спілки—музикознавці закінчили ряд цікавих науково-дослідницьких робіт. Так, наприклад, кандидат мистецтвознавчих наук, професор Міклашевський закінчив свою цікаву працю „Музичне життя Харкова" від його заснування до наших часів. Доцент Тюменева закінчила дослідницьку роботу на тему: „Чайковський і українська народна пісня". Цю збірку вибраних пісень Харківська Спілка Композиторів склала до річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників. До цієї знаменної роковини колектив харківських композиторів приходить, як що і не в тому складі, як це було до війни, але знову згуртований як і раніше, навколо Спілки Композиторів і сповнений творчого ентузіазму в ім'я Вітчизни, в ім'я перемоги над заклятим ворогом, яка вже не за горами".Документ Забота о семьях воинов(Москва : Издательство «Правда», 1941-09) Кулініченко, Олена; Кулиниченко, ЕленаДокумент Героический труд – залог победы над врагом(Москва : Издательство «Правда», 1941-08) Николаева, К.Документ На передовой фабрике [фабрика имени Осоавиахима. Харьков](Москва : Издательство «Правда», 1941-08) Голубчик, СарраДокумент Тыл от фронта неотделим(Москва : Издательство «Правда», 1941-08) Ткаченко, З.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »