Харківська та сусідні губернії

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1631

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини
    (Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович
    Стефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928-29 рік
    (Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРР
    Мета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).
  • Ескіз
    Документ
    Швед (семейное слободское предание). Исторический этюд начала XVIII века. Из жизни старой Харьковщины
    (Харьков : Типография Б. Бенгис, 1914) Витин, А.
    Після Полтавської битви вся Україна була сповнена прийшлим людом найрізноманітнішого походження. Відсталі від полків, поранені, хворі, втікачі тисячами наповнювали села, міста та хутори Слобідської України. Все це говорило на чужій Україні говірці, та простодушні хохли по своєму вирішували, хто наш і хто не наш: хреститися на церкву, тримати пости — це „наш”, „жере” у п'ятницю молоко, не хреститься побожно на другий, після першого „чортогону”, призовний дзвін - це "не наш".
  • Ескіз
    Документ
    Звірства і злочини німецько-фашистських загарбників на Харківщині : збірник документів
    (Київ ; Харків : Українське Державне видавництво. Друкарня Державного видавництва «Комуніст», Харків., 1944) Управління Державними Архівами НКВС УРСР