Харківська та сусідні губернії

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1631

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Птицы опушек лиственных лесов Харьковской и Сумской областей
    (Харьков, 1950) Волчанецкий, Илья Борисович; Волчанецький, Ілля Борисович
    Труды Научно-исследовательского института биологии Харьковского государственного университета им. А.М. Горького, Том 14–15. 1950.
  • Ескіз
    Документ
    Конспект растений дикорастущих и разводимых в окрестностях Харькова и в Украине
    (Харьков: Университетская типография, 1859) Черняев, Василий Матвеевич; Черняєв, Василь Матвійович
  • Ескіз
    Документ
    Как я стала героем (Рассказ Героя Советского Союза Марии Щербаченко)
    (Москва : Издательство «Правда», 1944-07) Щербаченко, Марія Захарівна; Щербаченко, Мария Захаровна
    "Раньше я думала, что герои — это необыкновенные люди и обязательно из какого-нибудь знаменитого города. Но вот я, Маруся Щербаченко, ведь я была неприметная, тихая девушка, в колхозе работала и адрес мой незнаменитый — хутор Неждановка, Волчанского района, Харьковской области, в стороне от шляха... Теперь я хорошо знаю: героем может быть каждый, кто и сердцем и умом понял, как дорога ему родная земля и как ненавидит он врагов. Наш хутор был оккупированный. Боже ж мой, что там немцы вытворяли, какая страшная была жизнь. Душно мне стало, все кругом немило, всё постыло... Стали немцы молодёжь в Германию угонять, и я решила: не могу так, умру лучше, но не буду немецкой батрачкой и в Германию не желаю ехать". «Раніше я думала, що герої — це незвичайні люди і обов'язково з якогось знаменитого міста. області, осторонь шляху... Тепер я добре знаю: героєм може бути кожен, хто і серцем і розумом зрозумів, як дорога йому рідна земля і як ненавидить він ворогів. Наш хутор був окупований. Боже ж мій, що там німці витворяли, яке страшне було життя. Душно мені стало, все кругом немило, все набридло... Стали німці молодь у Німеччину викрадати, і я вирішила: не можу так, помру краще, але не буду німецькою батрачкою і в Німеччину не бажаю їхати».