Рукописні книги

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/239

Деякі електронні документи цієї колекції представлені також у Світовій цифровій бібліотеці (World Digital Library) - WDL

Переглянути

Фільтри

1600 - 164911750 - 17532

Налаштування

Кінцева дата: 1759Містить файли: Так

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Историческое краткое собрание о преосвященных епископах, архиепископах и митрополитах богоспасаемого града Суждаля [Суздаля]: из различных летописцев собранное впретечении 763 лет…1753 года
    (1753) Анания Федоров; Федоров, Анания
    Список із зібрання Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.М. Каразіна – один із найраніших у рукописній традиції творів Ананії Федорова.
  • Ескіз
    Документ
    Служба Софии, Премудрости Божией
    (1)
    Ймовірно, цей рукопис є списком складеної в 1-й половині XVII століття (до 1646 р.) князем Симеоном Шаховським поліелеосної «Службы Софии Премудрости Божии, яже в Великом Нове граде». Молитвам передує умовляння – повчання читачеві.
  • Ескіз
    Документ
    Травник : [Рукопись из библиотеки Ивана Грозного]
    (Б.м., 1534) б/а
    Рукопись написана в 1534 г. и является первым переводом на русский язык немецкой инкунабулы «Hortus Sanitatis» («Сад здоровья» (Любек, 1492). В Травнике дается краткая характеристика многим лекарственным растениям, которая сопровождается детальными иллюстрациями. По мнению российских исследователей, это единственная книга, достоверно принадлежавшая Ивану Грозному. Травник является уникальным памятником народной медицины XVI в. Травник 1534 года («Благопрохладный вертоград здравию») – рукопись из Постельной казны Ивана Грозного. В рукописи 688 глав, из них 542 посвящены описаниям растений («трав»), а 146 – описаниям «каменьев» или «бисеров». В разделе, посвященном «травам», список является лицевым, почти каждой его главе соответствует рисунок. Рукопись проиллюстрирована. Большинство рисунков, которые выполнены пером в соответствии с изображениями переводимого оригинала – любеческого издания 1492 года. Расположение рисунков на листах варьируется, но рисунок, как правило, сопровождает заголовок. Каждое растение, веточка, цветок изображены в деталях и в разных положениях. Встречаются также изображения людей, козерога, водомета. «Сиа книга преведена бысть с немецкого языка на словенский. А перевел полоняник литовской, родом немчин, любчянин. И справедливый же чтец да ходит по каноном, разсужая болести, не осужая составившаго, ни паки пишущаго, понеже опись и недомышление где небывает? Разсудный ж, то разсужает, а не оуразумному осужати составившаго, ни паки пишушаго, понеже опись и недомышление где не бывает? Разсудный ж то разсужает. А неоуразумному осужати составившаго како достоит? Писана лета 7042 (1534), окончена мая 4….»; История загадочной библиотеки Ивана Грозного - одна из популярных тем для журналистских сенсаций и "исторической" беллетристики. Сама легенда об огромном количестве греческих и латинских рукописей, принадлежавших византийским императорам, спасённых после падения Константинополя в 1453 г. и привезённых в 1472 г. в Москву Софьей Палеолог - невестой великого князя Ивана III, неслучайно вызывает интерес учёных вот уже около двух столетий...
  • Ескіз
    Документ
    Книга о дворянах и старых малороссийских чинах
    (1)
    Рукопис кінця XVIII – початку XIX ст., відомий під назвою «Книга о дворянах и старых малороссийских чинах», є збірником копій Височайших і сенатських указів, розпоряджень, які стосуються слобідсько-українських полків і чинів Війська Донського, Імператорських рескриптів, листів високопоставлених чиновників, тобто всього того, що може мати значення при підтвердженні дворянських прав лівобережного малоросійського шляхетства.
  • Ескіз
    Документ
    Перська рукописна збірка віршів Хакіма Рокна Масіхі
    (1638) Хаким Рокна Масихи; Хакім Рокна Масіхі
    Диван (диван (перс.) – поетична збірка одного автора в літературах Близького та Середнього Сходу) перських віршів Хакіма Рокна Масіхі датується 1638 роком. Передбачається, що збірка поезій – оригінал, написаний під диктування автора його каліграфом. Рукопис приваблює своїм вишуканим оформленням: перші дві сторінки кожного з чотирьох розділів збірки являють золоте поле з візерунком у вигляді хмар, на тлі яких написаний текст. На початку кожного розділу вміщено художню різнокольорову заставку з квітковим орнаментом. Назва написана білими літерами на золотому тлі. Текст на сторінці поділено на дві частини вертикальною орнаментованою кольоровою смугою. Кожна сторінка обрамлена золотою рамкою із синьою кінцівкою. Обкладинка зверху обтягнута чорною шкірою, а всередині – червоною. Кришки прикрашені тисненням із журавлями, а на обороті – тиснення синьо-золотого орнаменту. Рукопис був подарований бібліотеці Харківського університету в 1904 році Б.Г. Філоновим, колишнім вихованцем юридичного факультету Харківського університету, першим головою правління Харківської громадської бібліотеки (нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка), відомим харківським колекціонером та меценатом
  • Ескіз
    Документ
    [Συλλογή, XIV-XV αιώνες.] : 1. Αράπου Φαινόμενα [aрк. 2-33]. 2. Κλεομήδους περί κυκλικής θεωρίας μετεώρων [aρκ. 34-66]. 3. Νικόμαχου Γερασήνου Πυθαγορικου αριθμητικήν είσαγωγή [aρκ. 67-102].
    (1) Арат; Нікомах Гераський; Cleomed; Клеомед; Arat; Nicomachius of Gerasa; Никомах Герасский
    [Збірник, [XIV–XV ст.] : 1. Αρκ. 2-33. Арат. Явища. 2. Арк. 34-66. Клеомед. Про круговорот небесних тіл. 3. Арк. 67-102. Нікомах Гераський. Вступ до арифметики. Манускрипт включає такі рукописи: 1. Знаменита поема Арата (310 - 245 р. до н.е.), що описує зоряне небо. У цьому творі, написаному гекзаметрами, поєднуються астрономічні знання, антична міфологія і стоїчна філософія. В епоху середньовіччя твір Арата використовувався як навчальний посібник. Текст Арата супроводжується схоліями. 2. Твір давньогрецького астронома Клеомеда (І – ІІ ст. н.е.). Початок тексту Клеомеда (1-5 періоди) загублено; рукопис починається зі слів: Ο τοίνυν έv τη έκπυρώσει υπό της ουσίας χεομέ νης καταλαμβανόμενος τόπος νΰν κενός έστιν... Αρκ. 66b – окремі написи дидактичного характеру (очевидно, зроблені у більш пізній час; написані іншим почерком і не мають стосунку до "астрономічно-математичної» теми збірника). 3. Твір грецького математика-неопіфагорійця Нікомаха з Гераси (близько 100 р. н.е.), у якому арифметичні поняття вперше одержали не геометричну, а цифрову інтерпретацію. Арк. 68,71, очевидно, помилкова нумерація аркушів, оскільки грецький текст не переривається. Рукопис написаний давньогрецькою мовою, на папері, одним почерком (за винятком арк.ббЬ), без книжкових прикрас, з багатьма малюнками, кресленнями і таблицями. Оправа картонна, зі шкіряними корінцем і ріжками (поч. XIX ст), деякі аркуші пошкоджені книжковими шкідниками. Розмір аркуша – 220 х 145, обсяг – [102] арк. На арк. 2 угорі напис: τοΰ Βατουπεδίου ("[із зібрання Афонського] Ватопедійського монастиря"). Рукопис надійшов до ЦНБ у складі зібрання грецьких рукописів, описаних Беленом де Баллю ще у 1807 році, має штамп "У. X.", тобто "Університет Харківський". По нижньому полю арк. 2 був напис, тепер нерозбірливий, оскільки ретельно закреслений. За припущенням відомого дослідника грецьких рукописів Б.Л. Фонкича, по-варварськи (до дірок на папері) знищений напис ["Арсеній"] міг належати Арсенію Суханову, що у 1653–1655 р. здійснив поїздку до Греції на Святу гору Афон, звідкіля вивіз близько 500 грецьких манускриптів та друкованих книг. Ця поїздка була організована з ініціативи патріарха Никона, відомого церковного реформатора у Росії, з метою використання привезених книг для виправлення російських богослужбових видань.
  • Ескіз
    Документ
    Ρητορικής τέχνης σύνοψις καΐ πεΰσιν καΐ απόκρισιν, συντεθεισα παράτου σοφωτόαου μεγά λου ρήτορος τής μεγάλης εκκλησίας κυρίου Αλέξανδρου Μαυροχορδατου του Βυζαντίου
    (1753) Маврохордат Візантійський, Олександр; Маврохордат Византийский, Александр; Mavrohordatas of Byzantine, Alexander; Μαυροχορδατου, Αλέξανδρου; Mavrohordato, Alexander; Маврокордато, Александр
    Огляд риторичного мистецтва в питаннях і відповідях, складений наймудрішим і великим оратором Церкви Господньої Олександром Маврохордатом Візантійським. - 1753. Риторичний "катехізис". Складається з трьох книг: 1. Книга 1 - (τί εστί ρητορική "Що таке риторика?") - присвячена загальним питанням риторики. 2. Книга 2 - (περί διαθέσεως "Про розташування") - розглядає питання організації тексту. 3. Книга 3 - (περί εύφραδ'ιας "Про витонченість мови") - присвячена тронам і фігурам; більша частина цієї книги побудована як глосарій. У рукописі є декілька сторінок, що не відносяться до книги Олександра Маврохордата: уривки, що коментують якийсь релігійний текст (арк.2Ь, 126Ь); текст, присвячений питанням граматики (арк.8Ь); уривки якогось глосарія (арк. І25Ь). Рік створення рукопису 1753 (зазначений на арк.9). Рукопис написаний середньогрецькою мовою, одним переписувачем, за винятком 1-го аркуша; прикрашений декількома кольоровими заставками та ініціалом; розмір - 210 х 160, обсяг - 127 арк. Оправа картонна зі шкіряним корінцем. Рукопис добре зберігся, має штамп „У.Х.". З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Цей електронний ресурс представлений також у Світовій цифровій бібліотеці (WDL) - http://www.wdl.org/ru/item/14756/