4. Рідкісні видання Харкова ХХ ст.
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1625
Переглянути
28 результатів
Результати пошуку
Документ Общество «Дома Братской Дружины» для призрения сирот и нищенствующих детей в гор. Харькове. Отчет с 27 октября 1904 г. по 1 января 1911 г. и за 1911 г. и Общий обзор о деятельности Комитета и Общества с момента учреждения «Дома Братской Дружины» с 1904 г. по 1-е января 1912 г.(Харьков: Типография и Литография М. Зильберберг и С-вья, 1912) «Дом братской дружины», общество (Харьков); «Будинок братської дружини», товариство (Харків)«…Попечительный Совет выражает глубокую благодарность Архитектору Сергею Григорьевичу Санину, который составил несколько проектов для дома Братской Дружины и по одобрении проекта приступил к постройке и окончил громадный дом безвозмездно, потерял немало времени и приложил много забот за все это время. И несмотря на далекое расстояние расходовал свои средства на поездки по наблюдению за постройкой дома…». (С. 11). «…Піклувальна Рада висловлює глибоку подяку Архітекторові Сергію Григоровичу Саніну, який склав кілька проектів для будинку Братської Дружини і після схвалення проекту розпочав будівництво і закінчив величезний будинок безоплатно, втратив чимало часу і доклав багато турбот за весь цей час. І, незважаючи на далеку відстань, витрачав свої кошти на поїздки зі спостереження за будівництвом будинку…». (С. 11).Документ Наукові установи та організації УСРР(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1930) Державна Планова Комісія УСРРПрезидія Укрдержплану поклала на Бюро для вивчення продукційних сил завдання скласти п’ятирічного плана й виготовити матеріали до генерального плану науково-дослідчої роботи на Україні... Обслідовано, загалом беручи, 577 установ і організацій. Загальна кількість осіб, які працюють в урахованих установах та організаціях, понад 3300.Документ Коллективы беспризорных и их вожаки : сборник статей С.О. Лозинского, Н.П. Велецкой, А.В. Уласовой(Харьков : Культурно-просветительное издательство "Труд", Тип. ОкрИК’а, 1926) Лозинский, Сергей Осипович; Велецкая, Н.П.; Уласова, А.В.; Лозинський, Сергій Йосипович; Борович, Борис Осипович; Борович, Борис ЙосиповичОдна из больших общественных задач наших — ликвидация детской бездомности и беспризорности во всех ее формах. Конечно, вопрос упирается, всего раньше, в материальные возможности, и тут необходимо широкое участие всей нашей общественности, всех тех, кто принимает участие в строительстве возрождающейся страны. Одне з великих суспільних завдань наших – ліквідація дитячої бездомності та безпритульності у всіх її формах. Звичайно, питання впирається, раніше, у матеріальні можливості, і тут необхідна широка участь усієї нашої громадськості, всіх тих, хто бере участь у будівництві країни, що відроджується.Документ Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей(Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.Документ Театральний бюлетень: до зимового сезону 1933-34 року(Харків : Друкарня «Інвалід-друкар», 1933) Обласний театральний трест Харківщини; Яновський, Я.; Майстренко, Яків ВасильовичХарківські театри розпочинають, а деякі вже й розпочали, зимовий театральний сезон 1933/34 року. Уже працює Державна Столична Опера, театр "Березіль", театр Музкомедії, в жовтні починає працювати театр Революції. І, нарешті, 1-го листопаду п'єсою Афіногенова „Ложь" розпочинає сезон, організований цього року в Харкові, театр Російської Драми, а 7 листопаду — Єврейський театр. Харків — столиця України з кожним днем змінює своє обличчя, стає передовим культурним містом в Союзі. Все це зобов'язує наші театри бути в перших лавах, бути дійсно столичними театрами. Зараз харківські театри вже визначили свій репертуар на зимовий сезон 1933/34 року. Йде робота над новими поставами. Що-ж готують наші театри? Поряд з новими п'єсами радянських драматургів маємо значну кількість класичних п'єс в репертуарі театрів. Маємо багато нових п'єс молодих радянських драматургів. В усій роботі театру велику ролю мусить відогравати шефство підприємств над театрами. У Харкові основні театри мають це шефство. Так. над "Березілем" — шефствує ХПЗ, над оперою — ХЕМЗ, театром Революції — ХТЗ, шефство над російською драмою приймає на себе завод „Серп і Молот". (Майстренко Я.)Документ Старі хати Харкова(Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович"Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.Документ Театр і естрада : збірка матеріалів для самодіяльних театрів малих форм та естради по клюбах, Червоних кутках та Будинках колгоспівця(Харків : Література і мистецтво, 1931) б/аЧи можу я похвалитися, що зібрав до цієї книжки всі види естрадних форм, чи хоч більшість з них? Аж ніяк. Навпаки, здаю до друку збірку твердо переконаний, що це є тільки матеріал, який наближається до естради, що тут більшість творів декламаційні, писані для читання. Знову доводиться скаржитись на письменника, що не прагне до цього легкого жанру, знову доводиться нагадувати заповіти Василя Блакитного, що ввесь час закликав письменників до цього жанру. (Л. Болобан).Документ Биографический словарь бывших питомцев Первой Харьковской гимназии за истекшее столетие. 1805–1905(Харьков : «Русская Типо-Литография» , Московская, 14., 1905) Чеканов, Н.А.Приплетена кн.: Список воспитанников, окончивших курс в Первой Харьковской гимназии за столетний период ея существования – 1805–1905 гг. – Харьков : Типография «Южного Края», 1903. – 26 с.Документ Список воспитанников, окончивших курс в Первой Харьковской гимназии за столетний период ее существования – 1805–1905 гг.(Харьков : Типография «Южного Края», Сумская ул., д. А.А. Иозефовича, № 13., 1903)Конволют. № 231236. Приплет. к кн. «Биографический словарь бывших потомцев Первой Харьковской гимназии за истекшее столетие. 1805–1905».Документ По околицях Харкова(Харків : Державне видавництво України, 1929) Платонов, К.Коли запитати першого-ліпшого харківчанина про географічне становище Харкова, то майже кожний відповість — „так, на Україні, між Москвою та Кримом"... Цим туманним визначенням вичерпуються звичайно відомості харківчан у цьому питанні. Проте наша українська столиця, як і всякий інший пункт на земній кулі, має своє точне географічне становище, а саме — пересіч 50° 0' 10" північної широти з 36° 13'43,5" східньої довготи, рахуючи від Гринвича (мапа І). Яке ж природне оточення Харкова ? Це питання ще менш популярне серед широких кіл харківчан, і нам хотілося б трохи висвітлити його. Харків лежить в так званій лісо - степовій смузі, тобто, як показує сама назва, у місці переходу лісів, що тягнуться до нас з півночі, у безмежні південно-російські степи. Цим визначається весь ляндшафт харківських околиць — часта зміна лісових ділянок на поля, полів — на бори надає йому живости та інтересу.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »