4. Рідкісні видання Харкова ХХ ст.
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1625
Переглянути
18 результатів
Результати пошуку
Документ Опис сфагнових та гіпново-осокових болот колишньої Харківщини(Харків: «Харків-Друк», Третя Держдрукарня., 1927) Лавренко, Євген МихайловичДокумент Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния : Пособие по родиноведению(Харьков: Издательство «Союз» Харьковского Кредитного Союза Кооперативов. Типография «Печатное Дело», 1918)Естественно-Историческая Библиотека под ред. проф. В.И. Талиева.Документ Путь селянина : сборник популярных статей по основным вопросам сельского хозяйства Харьковской губернии(Харьков : Типо-литография «Книгоспілки», 1925) Харьковское губземуправление; Харківське губземуправлінняГорькое досадное чувство в прошлом году было у огромной части селян Харьковщины! Вся работа целого года пошла прахом. Немилосердное солнце выжгло с весны радовавшие глаз хозяина хлеба: пуд-два дала копа жита, пудов 13—20 набиралося с десятины озимого. Яровые были не лучше, кое-где и хуже озимых. В общем по Харьковщине в 1924 году почти та же картина засухи и неурожая, какую не забыли мы еще по 1921 году. Конечно, таких тяжелых последствий от засухи, как в 1921 г., теперь не было. Страна стала сильнее: увеличилась, по сравнению с 1921 г., посевная площадь, более или менее наладилась вся хозяйственная жизнь, заводы, фабрики, рудники восстановлены и все усиливают и улучшают свою работу, исправно работают наши железные дороги, есть во многих районах кой-какие излишки хлеба от урожаев двух последних лет и правительство обеспечивает своевременной переброской излишков пострадавшие от неурожая места. Одним словом, хотя засуха 1924 года и не уступит засухе 1921 года, она нам была менее страшна: мы стали много сильнее.Документ Местное хозяйство и финансы Харьковщины. 1924–1925 год: популярный очерк(Харьков : Издательство «Пролетарий»., 1925) Тугушев, С.С.; Лифшиц, Н.М.Под редакцией М.Л. Леонтьева.Документ Материалы по фауне пресноводных моллюсков бассейна р. Северного Донца([Харьков : В Университетской типографии], 1929) Жадин, Владимир Иванович; Жадін, Володимир ІвановичМне был передан для обработки обширный материал по пресноводным моллюскам из бассейна С. Донца, собранный под руководством Н.Н. Фадеева. Материал состоял из регулярных периодических сборов на 13 станциях санитарно-биологического обследования реки С. Донца и его притоков Уд и Лопани, а также из ряда экскурсионных сборов в этом же бассейне. Бассейн С. Донца принадлежит к наиболее хорошо изученным в отношении фауны пресноводных моллюсков. В обработанном мною материале я обнаружил пока 1 новый для фауны бассейна С. Донца вид, но материал не теряет от этого своего интереса, так как позволяет сделать целый ряд выводов о влиянии загрязнений на распределение пресноводных моллюсков. В.И. Жадин. Мені було передано для обробки великий матеріал з прісноводних молюсків з басейну С. Донця, зібраний під керівництвом Н.М. Фадєєва. Матеріал складався з регулярних періодичних зборів на 13 станціях санітарно-біологічного обстеження річки С. Донця та його приток Уд та Лопані, а також із ряду екскурсійних зборів у цьому ж басейні. Басейн С. Донця належить до найбільш добре вивчених щодо фауни прісноводних молюсків. У обробленому мною матеріалі я виявив поки 1 новий для фауни басейну С. Донця вид, але матеріал не втрачає від цього свого інтересу, оскільки дозволяє зробити цілу низку висновків про вплив забруднень на розподіл прісноводних молюсків. В.І. Жадин.Документ Труды северного Сумского и центрального Харьковского районных совещаний 15 апреля и 9 мая 1914 г. по вопросам о коллективных опытах с минеральными удобрениями в Харьковской губернии(Харьков: Т-во «Печатня С.П. Яковлева», 1914) Харьковская Губернская Земская управа. Экономический отдел; Харківська Губернська Земська управа. Економічний відділЗагальним планом організації дослідної справи, виробленим та прийнятим для Харківської губернії передбачено влаштування колективних дослідів як однієї з ланок усієї дослідної організації. Влаштування колективних дослідів ухвалено приурочити до районних дослідних станцій, поклавши на останні загальне керівництво ними. У 1914 р. Сумська дослідна станція, закінчивши період своєї організації, могла вже приступити до здійснення цього завдання: влаштування колективних дослідів в уєздах Сумському, Лебединського, і Охтирському. Насамперед на дозвіл колективних дослідів вирішено поставити: з'ясування дії мінеральних добрив на чорнозем та інших типах ґрунтів району. Для розгляду та затвердження програми колективних дослідів та вирішення інших питань Нарада відбулася 15 квітня 1914 р. у приміщенні Сумської оп. станції. Протоколи наради наводяться нижче.Документ Новый вид и формы рода Scenedesmus Meyen и новый вид рода Trachelomonas Ehrenb. из Украины(Харьков : Четвертая гостипография, 1925) Прошкина-Лавренко, Анастасія Іванівна; Proschkina-Lavrenko, A.; Прошкина-Лавренко, Анастасия ИвановнаTravaux de la Societe des naturalistes de Charkow au Comite Essentiel des Sciences de I'Ukraine (Ukrglavnauka) Vol L, livraison 1. Харьковское общество испытателей природы при Укрглавнауке .Документ Труды Первого областного съезда хирургов Левобережной Украины. Часть 1 : Протоколы и отчеты(Харьков : Издание Научной ассоциации «Медсантруд», 1925) Харьковский областной съезд хирургов Левобережной Украины (1 ; 1925 ; Харьков); Харківський обласний з'їзд хірургів Лівобережної України (1 ; 1925 ; Харків)Ініціативу скликання 1-го Обласного З'їзду Хірургів Лівобережної України взяла на себе Наукова Асоціація при Губернському Відділі «Медсанпраця» та доручила Хірургічній Секції створити Організаційне Бюро зі скликання з'їзду. З'їзд відбувся з 26 по 29 березня включно, мав 8 засідань, на яких було заслухано 69 доповідей, з них: 22-програмні, 7-організаційні, 37-позапрограмні та 3 демонстрації. Праці з'їздів мають особливе значення лише в тому випадку, якщо вони виходять зараз після з'їзду, щоб учасники могли відновити чутне і бачене на з'їзді. Ось чому, бажаючи якнайшвидше випустити звіти про з'їзд, Організаційне Бюро ухвалило спочатку надрукувати протоколи (1-а частина) і потім праці (2-га частина), де буде розміщено більшість заслуханих доповідей. Пропоновані до уваги читачів протоколи складені на підставі авторефератів осіб, які виступали на з'їзді, причому за суто матеріальними умовами довелося прізвища іноземних авторів і латинські терміни написати російськими літерами. Наприкінці протоколів надруковано звіти про діяльність комісій, які працювали при Організаційному Бюро.Документ Бюджеты крестьян Харьковской губернии в 1922–1923 году. Ч.3. Харьковский округ(Харьков : Харьковское Губернское Статистическое Бюро, 1925) Харьковское губернское статистическое бюро; Харківське губернське статистичне бюроЦей випуск є останньою частиною роботи з обстеження селянських бюджетів 1922/23 року. При розробці тексту цього видання застосовано інше, ніж у попередніх округах, угруповання господарств на посівній площі.Документ Озимые посевы и скот осенью 1924 года. Итоги предварительного подсчета материалов осеннего опроса 1924 года : Материалы по статистике Харьковской губернии. Выпуск 6(Харьков : Типография Акц. о-ва «Хозпромкомбинат», Харьковское губернское статистическое бюро, 1925) Харьковское губернское статистическое бюро; Харківське губернське статистичне бюроЗавдяки спеціальним засобам, відпущеним Губвиконкомом, Губстатбюро наразі має можливість широко розгорнути роботу з опублікування статистичних матеріалів, що є у його розпорядженні по Харківській губернії. Минулий сільськогосподарський рік виявився для Харківської губернії, як і для інших, надзвичайно неблагополучним. Цілком задовільний стан посівів, як озимих, так і ярих, вже з кінця травня став значно погіршуватися, а до кінця червня цілком визначилися надзвичайно несприятливі перспективи щодо кількох округів губернії цілком, щодо інших — частково. Слід зазначити, що ці надзвичайно несприятливі результати минулого сільськогосподарського року викликали сильні побоювання за долю озимого клину нового року, і за долю скотарства губернії. Особливі побоювання викликала доля Куп'янського, Харківського та Ізюмського округів, в яких надзвичайно висока температура, особливо в період наливу, та суховії призвели до загибелі до 55°/0 посіву, внаслідок чого чистий збір (за вирахуванням насіння) на душу населення, за обчисленнями ГСБ виявився рівним 1,58-2,89 пуд. Частковий недорід, що спіткав губернію, з надзвичайною силою відбився на хлібних і м'ясних цінах.