4. Рідкісні видання Харкова ХХ ст.
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1625
Переглянути
72 результатів
Результати пошуку
Документ Наукові установи та організації УСРР(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1930) Державна Планова Комісія УСРРПрезидія Укрдержплану поклала на Бюро для вивчення продукційних сил завдання скласти п’ятирічного плана й виготовити матеріали до генерального плану науково-дослідчої роботи на Україні... Обслідовано, загалом беручи, 577 установ і організацій. Загальна кількість осіб, які працюють в урахованих установах та організаціях, понад 3300.Документ Виробництво на Україні(Харків : Український робітник. Артемівськ, Друкарня Видавництва «Український робітник», 1926) Янжул, І.В умовах сучасної машинової техніки оснівні підвалини промисловости будь-якої країни — це вугілля та залізо. Вугілля є універсальне паливо, що розмірами вжитку займає перше місце серед низки речей опалення дарма, що йому конкурує біле вугілля (енергія падіння води; та нафта; вугілля дає рух більшості фабрик та заводів земної кулі. Залізо є незамінний матеріял для виготування машин та верстатів, для різних тривалих будівель (мостів, наприклад), для знаряддя і т. інш. Що більший розвиток має промисловість даної країни, то більше вона споживає вугілля та заліза. Україна є надто багата на ці мінерали. Донецький Басейн, що міститься у самому центрі України, є один з найбільших у Европі місцероджень твердого мінерального палива (вугілля, антрациту) та залізної руди. Сполучення цих двох оснівних для сучасної техніки мінералів зробило з Донбасу що-найбільший промисловий район Союзу Радянських Республік. Загально союзне значіння Донбасу знайшло собі влучну назву у виразі „Всеросійської кочегарні". Але копальні багатства України не вичерпуються лише вугіллям та залізом. На Донці, недалеко від Никополя, є великі поклади марганцевої руди, що вона має велику вагу у сталеливарній справі. В районі станції Микитівки (Донбас) знаходиться місцеродження живого срібла. Там же, в Донбасі, в районі села Брянцівки, є великі місцеродження кам'янки. У кол. Харківській губернії містяться соляні джерела, що сіль з них добувалася шляхом виварки. Надзвичайно багата Україна на різного роду коштовні глини. Нарешті, хліборобське значіння України й багатства її ґрунту становлять собою основу для розвитку виробництва що до обробки харчових продуктів — цукрового, олійного, борошняного й т. инш.Документ Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей(Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.Документ Старі хати Харкова(Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович"Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.Документ Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини(Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан АндрійовичСтефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.Документ Українська шампань(Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного видавництва України імені Г.І. Петровського, 1930) Божко, СаваШампанню зветься одна з провінцій Франції, дуже багато на виноградники та уславлена своїми („шампанськими") винами. У нас на Україні „Українською Шампанню" прозвали район на лівому березі низового Дніпра, так само уславлений виноградниками та виноробством. Восені 1929 року на виноградниках „Української Шампані", в Основі зокрема, відбувся величезний страйк, що сколихнув широкі лави не лише сільсько-господарського пролетаріяту, але мобілізував навколо себе увагу всього робітництва України та РСРР. Історія розвитку виноградарства, що його капіталістичні форми збереглися аж до 1929 року, умови роботи і боротьби сільсько-господарського пролетаріяту — та колосально-політична школа, яку батраки пройшли підчас страйку на виноградниках української Шампані, оскільки цікаві, що ми вважаємо за свій обов'язок присвятити радянським читачам, зокрема наймитам, оцю брошуру.Документ Отчет о деятельности Общества попечения о больных детях г. Харькова и его окрестностей со дня открытия его 2-го октября 1899 года по 1-е января 1901 года(Харьков : Паровая типография и литография М.Ф. Зильберберг и С-вья, 1901) Харьковское общество попечения о больных детях; Харківське товариство піклування про хворих дітей"В Общем Собрании, состоявшемся под председательством Н. Н. Филиппова, при секретаре С. М. Ганшееве, присутствовали 52 человека членов учредителей. Открывая собрание, г. председатель сообщил, что устав Общества получен, так что с этого дня Общество начинает свое существование и должно всеми силами стремиться к осуществлению тех задач, которые положило в основу и цель своей деятельности".Документ Куп'янська округа(Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей МихайловичВидання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.Документ Матеріали до опису округ УСРР. Херсонська округа(Харків : Видання Центрального статистичного управління УСРР, 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, М.Рада Народніх Комісарів України в звязку з останньою адміністративною реформою доручила Центральному Статистичному Управлінню скласти статистичний опис округ за новими адміністративними межами їх. Доручення се було дано в листопаді минулого року, саме в той час, коли в ЦСУ, з одного боку, наводилися підсумки в деяких виконаних перед тим роботах, а з другого — стояли на черзі нові обслідування, що мали зафіксувати стан тих чи инших явищ на початок нового господарчого року. Отож і здавалося недоцільним при таких умовах подавати відомості вже досить запізнені, в той час коли незабаром передбачалася можливість подати відомості значно ближчі до сучасного моменту й разом із тим повніші; для того треба було лише одсунути на який час остаточне складання матеріялів. ЦСУ стало саме на сей ґрунт, і, подаючи оце тепер складені збірки матеріялів до опису округ, вважає, що таке невеличке відсунення видання цілковито себе виправдало. Треба завважити, що хоч адміністративна реформа й вважалася формально на 1 жовтня 1925 року вже остаточно переведеною, але на місцях фактично ще й надалі продовжувалися деякі зміни меж районів, і одні з них збільшувалися, другі зменшувалися. При таких поточних змінах ані статбюра, ані тим більше ЦСУ не мали спроможности своєчасно їх зафіксувати й перерахувати відповідно до того статистичні матеріяли. Через те можливо, що ті відомості, які наводяться нижче в таблицях, не відповідають уже сучасним межам. Але місцеві робітники се одразу помітять і візьмуть на увагу користуючись ними.Документ Биографический словарь бывших питомцев Первой Харьковской гимназии за истекшее столетие. 1805–1905(Харьков : «Русская Типо-Литография» , Московская, 14., 1905) Чеканов, Н.А.Приплетена кн.: Список воспитанников, окончивших курс в Первой Харьковской гимназии за столетний период ея существования – 1805–1905 гг. – Харьков : Типография «Южного Края», 1903. – 26 с.