4. Рідкісні видання Харкова ХХ ст.

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1625

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 30
  • Ескіз
    Документ
    Виробництво на Україні
    (Харків : Український робітник. Артемівськ, Друкарня Видавництва «Український робітник», 1926) Янжул, І.
    В умовах сучасної машинової техніки оснівні підвалини промисловости будь-якої країни — це вугілля та залізо. Вугілля є універсальне паливо, що розмірами вжитку займає перше місце серед низки речей опалення дарма, що йому конкурує біле вугілля (енергія падіння води; та нафта; вугілля дає рух більшості фабрик та заводів земної кулі. Залізо є незамінний матеріял для виготування машин та верстатів, для різних тривалих будівель (мостів, наприклад), для знаряддя і т. інш. Що більший розвиток має промисловість даної країни, то більше вона споживає вугілля та заліза. Україна є надто багата на ці мінерали. Донецький Басейн, що міститься у самому центрі України, є один з найбільших у Европі місцероджень твердого мінерального палива (вугілля, антрациту) та залізної руди. Сполучення цих двох оснівних для сучасної техніки мінералів зробило з Донбасу що-найбільший промисловий район Союзу Радянських Республік. Загально союзне значіння Донбасу знайшло собі влучну назву у виразі „Всеросійської кочегарні". Але копальні багатства України не вичерпуються лише вугіллям та залізом. На Донці, недалеко від Никополя, є великі поклади марганцевої руди, що вона має велику вагу у сталеливарній справі. В районі станції Микитівки (Донбас) знаходиться місцеродження живого срібла. Там же, в Донбасі, в районі села Брянцівки, є великі місцеродження кам'янки. У кол. Харківській губернії містяться соляні джерела, що сіль з них добувалася шляхом виварки. Надзвичайно багата Україна на різного роду коштовні глини. Нарешті, хліборобське значіння України й багатства її ґрунту становлять собою основу для розвитку виробництва що до обробки харчових продуктів — цукрового, олійного, борошняного й т. инш.
  • Ескіз
    Документ
    Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей
    (Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.
    20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.
  • Ескіз
    Документ
    Старі хати Харкова
    (Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович
    "Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.
  • Ескіз
    Документ
    Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини
    (Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович
    Стефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.
  • Ескіз
    Документ
    Українська шампань
    (Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного видавництва України імені Г.І. Петровського, 1930) Божко, Сава
    Шампанню зветься одна з провінцій Франції, дуже багато на виноградники та уславлена своїми („шампанськими") винами. У нас на Україні „Українською Шампанню" прозвали район на лівому березі низового Дніпра, так само уславлений виноградниками та виноробством. Восені 1929 року на виноградниках „Української Шампані", в Основі зокрема, відбувся величезний страйк, що сколихнув широкі лави не лише сільсько-господарського пролетаріяту, але мобілізував навколо себе увагу всього робітництва України та РСРР. Історія розвитку виноградарства, що його капіталістичні форми збереглися аж до 1929 року, умови роботи і боротьби сільсько-господарського пролетаріяту — та колосально-політична школа, яку батраки пройшли підчас страйку на виноградниках української Шампані, оскільки цікаві, що ми вважаємо за свій обов'язок присвятити радянським читачам, зокрема наймитам, оцю брошуру.
  • Ескіз
    Документ
    Отчет о деятельности Общества попечения о больных детях г. Харькова и его окрестностей со дня открытия его 2-го октября 1899 года по 1-е января 1901 года
    (Харьков : Паровая типография и литография М.Ф. Зильберберг и С-вья, 1901) Харьковское общество попечения о больных детях; Харківське товариство піклування про хворих дітей
    "В Общем Собрании, состоявшемся под председательством Н. Н. Филиппова, при секретаре С. М. Ганшееве, присутствовали 52 человека членов учредителей. Открывая собрание, г. председатель сообщил, что устав Общества получен, так что с этого дня Общество начинает свое существование и должно всеми силами стремиться к осуществлению тех задач, которые положило в основу и цель своей деятельности".
  • Ескіз
    Документ
    Биографический словарь бывших питомцев Первой Харьковской гимназии за истекшее столетие. 1805–1905
    (Харьков : «Русская Типо-Литография» , Московская, 14., 1905) Чеканов, Н.А.
    Приплетена кн.: Список воспитанников, окончивших курс в Первой Харьковской гимназии за столетний период ея существования – 1805–1905 гг. – Харьков : Типография «Южного Края», 1903. – 26 с.
  • Ескіз
    Документ
    Список воспитанников, окончивших курс в Первой Харьковской гимназии за столетний период ее существования – 1805–1905 гг.
    (Харьков : Типография «Южного Края», Сумская ул., д. А.А. Иозефовича, № 13., 1903)
    Конволют. № 231236. Приплет. к кн. «Биографический словарь бывших потомцев Первой Харьковской гимназии за истекшее столетие. 1805–1905».
  • Ескіз
    Документ
    Недороды на Украине : их районы, частота и размеры
    (Харьков ; Киев : Держсільгоспвидав, 1931) Самбикин, Михаил Митрофанович; Самбикін, Михайло Митрофанович
    15 февраля 1928 года Госплан УССР (сельскохозяйственная секция) предложил мне исполнить работу на тему: „Недороды на Украине, их районы, частота и размеры". Работу предложено было мне закончить к 15 мая 1928 года. Для исполнения данной работы мне были предоставлены Госпланом материалы об урожайности сельскохозяйственных культур, которые были собраны ЦСУ. Кроме того по моим указаниям Госплан обратился к некоторым метеорологическим станциям Украины с просьбой выслать мне нужные материалы для моей работы. По моей личной просьбе Зав. Надчерноморским отделом Укрмета Н. К. Софотеров предоставил в мое распоряжение данные о температуре и осадках за время существования метеорологических наблюдений в г. Одессе, за что выражаю ему свою глубокую благодарность. 8 июня 1928 года настоящую работу я доложил сельскохозяйственной секции Госплана на особом совещании. В заключении выражаю благодарность студенту физико-математич. секции Полтавского ИНО Н. Д. Суворовой за то, что она в продолжение трех месяцев вела все кропотливые вычисления для данной работы и составляла все основные и текстовые таблицы и карты распределения урожаев по территории Украины. Настоящая работа должна была выйти из печати еще в 1928 г. По независящим от нас обстоятельствам она выходит из печати только в 1931 г. Текущая ценность ее до некоторой степени потеряна, но мы ее печатаем без изменений, учитывая ее значение, как попытку объяснить непреложным языком цифр полную зависимость бывших крестьянских хозяйств от погодных условий. Мы уверены, что наши данные помогут будущим исследователям связать экономику прошлого с современной и сделать соответствующие выводы, подтверждающие, что единственным выходом из создавшегося положения являлась реконструкция сельского хозяйства на социалистических основаниях. Проф. М. Самбикин.
  • Ескіз
    Документ
    Восстановление лесного хозяйства Украины
    (Харьков : Издательский отдел Наркомзема, 1923) Марченко, Александр Григорьевич; Марченко, Олександр Григорович
    По данным, имеющимся в Лесном Управлении НКЗ, общая площадь лесов УССР равняется 3.217. - 42 дес. В границах лесных массивов имеются удобные лесные площади, велесные угодья, неудобные пространства, как, напр., болота, наконец, дороги и просеки. Предварительные обследования лесов Украины показывают, что у нас удобной лесной площади имеется всего на всего 2.878 874 дес., что составляет 88°/0 общей площади лесов. Остальные 338.968 дес., т. е. 12% общей площади лесов, приходятся на нелесные угодья, неудобные пространства, дороги и просеки. Удобная лесная площадь частью покрыта лесом, частью непокрыта. Из 2.878.874 дес. удобной лесной площади покрыто лесом 1.876.763 дес., т.е. 64%. Остальные 870 527 дес. удобной лесной площади, или 36%. приходятся на невозобновившиеся лесосеки и небольшие поляны.