4. Рідкісні видання Харкова ХХ ст.
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1625
Переглянути
45 результатів
Результати пошуку
Документ Наші степи колись і тепер(Київ ; Харків : Державне видавництво сільськогосподарської літератури УРСР, 1949) Докучаєв, В.В.Документ Багатовікова боротьба українського народу за своє соціальне й національне визволення : (Короткий нарис)(Харків : Харківське книжково-газетне видавництво, 1949) Королівський, С.М.Документ Заповiтне слово : повість(Харків: Харківське книжково-газетне видавництво, Харківська обл. поліграф. ф-ка, Сумська, 13., 1949) Донченко, ОлесьРедактор Є. Суркова. Художники М. Гнойовий, І. Філонов, М. Фрадкін.Документ Матвіївка над Сулою : поеми(Харків: Харківське книжково-газетне видавництво, Харківська обл. поліграф. ф-ка, Сумська, 13., 1949) Вирган, ІванРедактор Максим Рильський. Художник Г. Бондаренко.Документ Материалы к геологии донецкой перми(Харьков: Тип. ХСХИ, 1948) Савич-Заблоцкий, Константин Николаевич; Лапкин, И.Ю.С надписью «Дорогому Дмитрию Николаевичу Соболеву от авторов. 26 августа 1948 г.».Документ Перемога : збірник творів харківських поетів(Харків: Харківське книжково-газетне видавництво, 1948)«…В чужім краю, в передгрозовій тиші, згадавши Харків, стали ми нараз і ближчі один одному й рідніші – це Батьківщина так ріднила нас. Ми згадували корпуси Держпрому, і нашу площу – світлу, золоту, і, школяреві кожному знайому, Тараса постать бронзову в саду…» (Михайло Аронс).Документ И.И. Мечников : Памяти великого русского ученого : Сборник статей(Харьков: Издательство ХГУ, 1948) Харьковский государственный университет имени. А.М. Горького; Каганов, Исаак Яковлевич; Каганов Ісак Якович; Харківський державний університет імені О.М. ГорькогоДокумент Е.С. Хотинский: к 70-летию со дня рождения и 45-летию научной, педагогической и общественной деятельности(Харьков : Издательство ХГУ, 1948) Харьковский государственный университет имени А.М. Горького; Харківський державний університет імені О.М. Горького«Євген Семенович Хотинський народився в Петербурзі 26(13) грудня 1877 р. Його батько був юристом, мати — земським лікарем. Своє дитинство Євген Семенович провів у Криму, де навчався у Ялтинській прогімназії та Сімферопольській гімназії. Університетську освіту він здобув у Женеві: закінчив природничий факультет Женевського університету зі ступенем бакалавра фізичних та природничих наук, після чого склав відповідні іспити і, виконавши роботу на тему „Бромування та відновлення піролів” (докторська теза), здобув ступінь доктора фізичних наук (спеціальність — хімія). Ще студентом Євген Семенович протягом трьох семестрів виконував обов'язки асистента в лабораторії аналітичної хімії Женевського університету».Документ Ручай : поезії(Харків : Харківське книжково-журнально-газетне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе., 1945) Черняков, МаркКоли б ти знала, як оце буває, Як люди мовчки крізь вогонь ідуть, Як, не сказавши слова, умирають І вірність перед смертю бережуть,— Коли б ти бачила його в той вечір, Як завжди тут — до пояса в багні, Пригнічені тяжким безсонням плечі І в погляді невичерпаний гнів,— Ти зрозуміла б все, що треба знати: Як тяжко нам було перемогти Й яка душа була в того солдата, Дружиною якого звалась ти! (Марк Черняков)Документ Збірник пісень Вітчизняної війни. Складено з творів композиторів Харкова до річниці визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників(Харків : Видавництво «Соціалістична Харківщина». Друкарня «Мистецтво»., 1944)"Напередодні Вітчизняної війни Харківська Спілка Радянських Композиторів являла собою один з найміцніших творчих колективів на Україні, що складався з 36-ти композиторів та музикознавців. Потрапивши під час евакуації до братніх національних республік Радянського Союзу, харківські композитори, з одного боку, значно збагатили свою музичну мову вивченням на місці музичного фольклору цих республік і, з другого боку, своєю творчістю внесли багато цінного в розвиток музичної культури братніх республік. Треба також відзначити творчу роботу харківських композиторів у військових частинах. Композитор Лебединець за свою роботу в Академії ім. Молотова та у військових частинах Середньоазіатської Військової Округи одержав звання заслуженого діяча мистецтв Узбекської РСР. На конкурсі в Ашхабаді на похідну червоноармійську пісню Мейтус одержав першу премію, а Файнтух на конкурсі Середньоазіатської Військової Округи за свою стройову пісню „Зеленые фуражки" одержав третю премію. Повернувшись до рідного Харкова, наші композитори, ще з більшим піднесенням і творчим підйомом взялись до творчої праці. За короткий час поновлення роботи Спілки з'явилось багато творів, значне місце серед яких складають твори, присвячені визволенню Харкова: Лебединець—„Харківським дивізіям"; Тіц—„Навіки наш"; Гайдамака—„Пісня про Харків"; Дашевський—„Последняя почесть" (пісня пам'яті генерала Ватутіна); Нахабін—„Ой, поля, ви, поля"; Борисов—„Вперед в наступленье". За час відновлення роботи Харківської Спілки Композиторів члени Спілки—музикознавці закінчили ряд цікавих науково-дослідницьких робіт. Так, наприклад, кандидат мистецтвознавчих наук, професор Міклашевський закінчив свою цікаву працю „Музичне життя Харкова" від його заснування до наших часів. Доцент Тюменева закінчила дослідницьку роботу на тему: „Чайковський і українська народна пісня". Цю збірку вибраних пісень Харківська Спілка Композиторів склала до річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників. До цієї знаменної роковини колектив харківських композиторів приходить, як що і не в тому складі, як це було до війни, але знову згуртований як і раніше, навколо Спілки Композиторів і сповнений творчого ентузіазму в ім'я Вітчизни, в ім'я перемоги над заклятим ворогом, яка вже не за горами".
