Сторінками періодичних видань ХІХ ст.
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/2517
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Общие правила содержания цветных растений в комнатах(Харьков, 1838-12-31) б/аДокумент Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц июнь(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц май(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц апрель(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц март(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц февраль(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц январь(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.