Перегляд за Автор "Сідоров, О."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Нарис з економіки Харківщини
(Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.
Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.
Пролетарській столиці УСРР – зразкове міське господарство : до грудневої сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1931) Сідоров, О.
Великі проблеми стоять перед Харковом у галузі організації та зміцнення серед міського транспорту. Перетворення Харкова на великий індустріяльний, національно-культурний і адміністративно-політичний центр України, високий відсоток самодіяльного населення та втягнення у промисловість населення не лише міста, а й околишніх селищ і сіл, значно збільшує рухливість населення і попит на відповідний розвиток середміського транспорту (кількість їздок трамваєм та автобусами на мешканця за рік зросло з 113—1928 р. до 325—1931 р.) За сучасного стану, трамвай і автобуси задовольняють потреби у перевозках лише в невеликій мірі. Трамвай, що за кінець 1931 року має за віссю вулиць 52,6 клм. рейкових шляхів (9,75% протягу всіх вулиць міста) і лише 275 вагонів, має одночасну перевозну спроможність за місткістю рухомого складу близько 17500 пасажирів, за умов, що ранком лише Червонозаводського району треба підвозити понад 25.000 працюючих.