Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 118
  • Ескіз
    Документ
    Бетонова революція
    (Харків : Держвидав України, 1931-10) Кандиба, Федір Львович
    На бадьорій мові бетону слово трактор — одне з перших слів. Тракторний завод мав бути залізобетоновим і багато тисяч ваґонів з цементом, скаллям і піском повинні були пережувати бетономішалки, перевезти вагонетки і укласти бетонярі. Бетон — це темпи. Бетон визначав темпи і мав вирішити долю будівництва, долю майбутнього Харківського тракторного заводу і тих п'ятдесяти тисяч радянських «Інтернаціоналістів» щороку, що їх так нетерпляче чекають необсяжні радгоспні та колгоспні лани. Треба було опанувати бетоном, зробити його слухняним і вірним в руках будівництва. Це стало очевидним з самого початку. І проте сірі німецькі бетономішалки Кайзера, на пашпорті яких визначено, що бетономішалка може давати 240 замісів за вісім годин — давали 30 — 40 замісів. Люди возили бетон тачками. Теслярі, що робили опалубку і арматурники, що укладали залізний кістяк майбутнього залізобетону, не звикли ані до бетономішалки, ані до бетону. І бетономішалки відпочивали з кожної нагоди — вони чекали скалля, піску, цементу. Вони зупинялися через те, що не було води або електричного струму. Вони і стояли поки підготують роботу, щоб можна було далі укладати бетон... Бетономішалки, що стояли без діла, — замість жорстви, піску та цементу, жерли народні гроші, дефіцитну робочу силу і, що найголовніше, — з'їдали високі темпи роботи, без яких не можна було за рік збудувати завод-велетень.
  • Ескіз
    Документ
    Проект адміністративного центру і схема забудови житлового сектору навколо площі Дзержинського в Харкові
    (Харків : Державне видавництво України, 1929-12) Кондрашенко, Ф.П.
    Ген-плян земель, що охоплено проектом, займає полуднево-західню частину нагірного масиву, що спадає до району інтелектуальної діяльности за мапою районування Харкова і лежить між землями : Шатилівкою, Павлівкою, Університетським та Зоологічним садами та вулицею Карла Лібкнехта. Район характеризується, як незначно забудований в частині к. Університетських земель і відносно віддалений від існуючого центру без прямого сполучення з ним. Територія земель, що охоплено проектом, взято в межах: на південь — до Барачного провулку і яру над Шатилівкою, на полудень — до південної межі Університетського та Профспілкового саду, початку Римарської і продовження Сердюківського провулку; на схід до Клочківської вул. і великої Сумської ; на захід, до вулиці К. Лібкнехта. Схема планування визначає землі навколо площі Дзержинського та Ветеринарної, як центр нового Харкова, «адміністративне – сіті» й район житлобудинків – кварталів з усуспільненням і централізацією комунального впорядкування. Площа Дзержинського збирає з усіх сторін радіяльні вулиці і магістралі, що вкупі з концентричними вулицями на к. Університетських землях характеризують радіяльну систему плянування цих земель. Головні елементи пляну : підкова адміністративно урядово-громадських будівель з зеленим колом насаджень ; 14 – житлокварталів з будинками від 7 до 3 поверхів; смуга садів Зоологічного, Ботанічного та Університетського; схили к. Університетських земель.
  • Ескіз
    Документ
    Детский клуб (История одного опыта)
    (Харьков : Культурно-просветительная организация "Труд", 1919) Борович, Борис Осипович
    Не претендуя на теоретическое значение предлагаемая книжка пытается подойти вплотную к практической работе, к тем отдельным, конкретным вопросам, с которыми неминуемо сталкивается всякий работник народных детских клубов. Поскольку ведение этих учреждений является у нас делом сравнительно новым и вызывает ряд затруднений, постольку настоящая работа, написанная в 1914 г. в виде очерка, окажется, надеемся, небесполезной. Отдельные главы ее были помещены в педагогическом сборнике „Дитя в его жизни и творчестве" (изд. „Задруш", М. 1918). Автор.
  • Ескіз
    Документ
    Основные итоги работы правительства УССР за 1929 и 1930 годы : К районным съездам Советов 1931 года
    (Харьков : Издание Секретариата ВУЦИка и Управления делами СНК УССР, 1931) Украина. Совет Народных Комиссаров; Україна. Рада Народних Комісарів
    Этот краткий обзор работы Правительства УССР за 1929 и 1930 годы издается с целью освещения главнейших моментов хозяйственно-политического развития УССР и практической работы Правительства УССР к районным съездам Советов, а также с целью ознакомления районного и сельского актива с основными установками в работе Правительства УССР за период времени XI до XII Всеукраинских Съездов Советов. Подробный отчет Правительства УССР с более полным освещением работы Правительства и развития социалистического строительства УССР будет издан отдельно к XII Всеукраинскому Съезду Советов.
  • Ескіз
    Документ
    Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.
    (Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління України
    З 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.
  • Ескіз
    Документ
    Сельскохозяйственная характеристика Харьково-Полтавской Области в связи с задачами опытного дела. Вып.1
    (Харьков : Изд. Отдела применения ХОС-ХОС, 1928) Коротков, Иван Павлович; Коротков, Іван Павлович
  • Ескіз
    Документ
    Національний склад сільського населення України (за національністю господарів) : Попередні підсумки Всесоюзного перепису населення 1926 р.
    (Харків : Центр. стат. управління УСРР, 1927) УРСР, Центральне статистичне управління (ЦСУ); Вольф, Мойсей Михайлович; Яровий, І.В.
  • Ескіз
    Документ
    Харківський тракторний завод і новий Харків
    (Харків : Видавництво Харківської міської ради, 1930) Вольський, В.; Борфін, Б.
    На пустому досі Лосівському майдані за рік волею робітничої кляси виросте величезний завод. В червні 1931 року новий велетень дасть перший зазивний гудок, запрошуючи тисячі робітників до новеньких варстатів і машин. Через широко відчинені ворота заводу поповзуть довгою стрічкою десятки тисяч тракторів. Тракторний завод різко змінить не тільки обличчя Харкова, а й матиме великий вплив на всю промисловість України й навіть Союзу. Тракторобуд не буде поодинокий. Навколо нього виростуть нові великі заводи (верстатобудівний, струментальний, вісних залізниць, хемічної апаратури та ін.), будується соціялістичне місто.
  • Ескіз
    Документ
    Кинотеатр «Модерн». Кино им. К. Маркса (б. Боммер)
    (Харків, 1926-04-20) Администрация; Адміністрація
  • Ескіз
    Документ
    Ніко Піросманашвілі (з нагоди виставки його картин в Харкові)
    (Харків : ДВОУ «Література і мистецтво», 1931-03) Гордєєв, Дмитро Петрович
    У великій залі будинку ім. Блакитного відбувалася виставка картин грузинського митця Ніко Піросманашвілі — надзвичайно цікавого та самобутнього представника мистецтва своєї батьківщини. Перед тим, як прибути до Харкова виставка була в Москві та Ленінграді.