Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 26
  • Ескіз
    Документ
    Проект адміністративного центру і схема забудови житлового сектору навколо площі Дзержинського в Харкові
    (Харків : Державне видавництво України, 1929-12) Кондрашенко, Ф.П.
    Ген-плян земель, що охоплено проектом, займає полуднево-західню частину нагірного масиву, що спадає до району інтелектуальної діяльности за мапою районування Харкова і лежить між землями : Шатилівкою, Павлівкою, Університетським та Зоологічним садами та вулицею Карла Лібкнехта. Район характеризується, як незначно забудований в частині к. Університетських земель і відносно віддалений від існуючого центру без прямого сполучення з ним. Територія земель, що охоплено проектом, взято в межах: на південь — до Барачного провулку і яру над Шатилівкою, на полудень — до південної межі Університетського та Профспілкового саду, початку Римарської і продовження Сердюківського провулку; на схід до Клочківської вул. і великої Сумської ; на захід, до вулиці К. Лібкнехта. Схема планування визначає землі навколо площі Дзержинського та Ветеринарної, як центр нового Харкова, «адміністративне – сіті» й район житлобудинків – кварталів з усуспільненням і централізацією комунального впорядкування. Площа Дзержинського збирає з усіх сторін радіяльні вулиці і магістралі, що вкупі з концентричними вулицями на к. Університетських землях характеризують радіяльну систему плянування цих земель. Головні елементи пляну : підкова адміністративно урядово-громадських будівель з зеленим колом насаджень ; 14 – житлокварталів з будинками від 7 до 3 поверхів; смуга садів Зоологічного, Ботанічного та Університетського; схили к. Університетських земель.
  • Ескіз
    Документ
    Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.
    (Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління України
    З 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928-29 рік
    (Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРР
    Мета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).
  • Ескіз
    Документ
    Відчитна виставка за 1923 рік [Музей Українського Мистецтва]
    (Харків : Друкарня-літографія Видавництва «Червоний шлях», 1924) Харківський Музей Українського Мистецтва; Таранушенко, Стефан Андрійович
    "Музей Українського Мистецтва зформувався в 1920 р. при реорганізації харківських музеїв. Не дивлячись на короткий час існування, він вже має свою історію. Виділений в окрему інституцію з назвою: „Церковно-Історичний Музей", він входив в мережу харківських губерніяльних музеїв, об'єднаних і підпорядкованих музейній секції Харк. Губ. Ком. Охор. Пам'ят. Мист. і Старое. В основу його лягло три значні й дуже цінні колекції: Церковний Відділ Харк. Унів. Муз., збірки Харк. Епарх. Муз. та евакуйована з Житомиру частина Епарх. Древлехранилища. Спершу його завданням було збірання, зберегання й вивчання пам'яток старовинного українського мистецтва, що були так чи инакше звязані з культом. Зазначені колекції були розміщені у 8 кімнатах в помешканні, що до того займало Управління попечителя Уч. Окр. В основу розміщення експонатів в 5 виставочних кімнатах музея було покладено три принціпи: 1) матеріял й техніка, 2) історичний та 3) географичний. В послідуючі роки музей поповнився кількома невеличкими приватними Найважніша частина виставки—килими, потім різьба по дереву та кераміка (кахлі). Досі в Харкові систематично підібраної колекції старовинних українських килимів не було виставлено. А української різьби по дереву (мережані части возів, саней, полички, форми для медяників і т. и.) в харківських музеях зовсім немає, дуже мало в них також старовинних неполивних з витиснутим орнаментом кахлів, що в нашім музеї зараз уже складають цінну збірку. При всіх своїх мінусах, що залежать од техничних умов (тісне помешкання, невигідність освітлення, обмеженість ресурсів на оборудования), наша виставка, думаємо, зможе дати уявлення про характер старовинного українського килимарства, різьбарства та кахляної продукції".
  • Ескіз
    Документ
    Наша столиця Харків
    (Харків : Державне видавництво України, 1928) Надольський, С.А.; Філянська, Ярина
  • Ескіз
    Документ
    Материалы для определения экономических показателей хозяйственного значения Украины и ее республиканского бюджета.
    (Харьков : Харьковская 4-я Гостипография, 1924) Госплан УССР; Держплан УРСР; Шмидт, Александр Карлович; Шмідт, Олександр Карлович; Шафир, М.И.; Шафір, М.І.
    Доклад Бюджетно-финансовой секции Госплана. Труды Госплана УССР. (На правах рукописи).
  • Ескіз
    Документ
    По околицях Харкова
    (Харків : Державне видавництво України, 1929) Платонов, К.
    Коли запитати першого-ліпшого харківчанина про географічне становище Харкова, то майже кожний відповість — „так, на Україні, між Москвою та Кримом"... Цим туманним визначенням вичерпуються звичайно відомості харківчан у цьому питанні. Проте наша українська столиця, як і всякий інший пункт на земній кулі, має своє точне географічне становище, а саме — пересіч 50° 0' 10" північної широти з 36° 13'43,5" східньої довготи, рахуючи від Гринвича (мапа І). Яке ж природне оточення Харкова ? Це питання ще менш популярне серед широких кіл харківчан, і нам хотілося б трохи висвітлити його. Харків лежить в так званій лісо - степовій смузі, тобто, як показує сама назва, у місці переходу лісів, що тягнуться до нас з півночі, у безмежні південно-російські степи. Цим визначається весь ляндшафт харківських околиць — часта зміна лісових ділянок на поля, полів — на бори надає йому живости та інтересу.
  • Ескіз
    Документ
    Материалы обследования Комитетов Незаможных Селян
    (Харьков : Тип. ПУУВО им. Фрунзе, 1925) ЦК КП(б)У, Информационно-статистический отдел; ЦК КП(б)У, Інформаційно-статистичний відділ
  • Ескіз
    Документ
    Украинская промышленность в условиях новой экономической политики
    (Харьков: Государственное издательство Украины, 1925) Жигалко, П.В.
    Предлагаемый очерк представляет собой сжатый экономический обзор основных путей развития украинской промышленности в условиях новой экономической политики. Все содержание разделяется на три главы. В первой рассмотрены запросы организации промышленности; во второй освещен процесс концентрации, начавшийся именно с первого года НЭП'а. И, наконец, в третьей приведена характеристика самого развития и роста промышленности. НЭП привел к образованию у нас нового фактора хозяйственной жизни — рынка, потерявшего почти всякое свое значение в период военного коммунизма. И поэтому рассмотрение всех вопросов существования промышленности в условиях НЭП'а должно быть тесно связано с изучением эволюции рынка. Такой метод и применен нами. П. Жигалко.
  • Ескіз
    Документ
    Рабоче-жилищное строительство в связи с жилищным вопросом на Украине
    (Харьков : Издание Госплана УССР, 1925) Поморцев, В.М.
    Жилищный вопрос в значительной мере обострен не только на Украине, но и во всем Союзе советских республик. Если не во всех районах УССР он уже принял угрожающие размеры (как напр.: в Харькове, Екатеринославе, Криворожье, Донбассе, городах Подолии и др.), то это лишь вопрос времени, и кризис этот, при непринятии соответственных мер к развитию нового жилстроительства, не замедлит сказаться. Необходимо в возможно срочном порядке приступить к планомерному увеличению недостающей жилой площади. В настоящий момент еще нет достаточных данных для выявления общего наличия и, главное, современного состояния жилищ в УССР. Анкетное обследование производится по линиям промышленности, комхозов и кооперативной. Обработка полученных материалов даст возможность в недалеком будущем уточнить данные, послужившие основанием для разрешения столь серьезной задачи, каковой является жилищная проблема. Настоящая брошюра представляет первую попытку некоторого освещения общих контрольных цифр, которые могут лечь в основу дальнейшей разработки жилищного вопроса.