Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 20
  • Ескіз
    Документ
    Проект адміністративного центру і схема забудови житлового сектору навколо площі Дзержинського в Харкові
    (Харків : Державне видавництво України, 1929-12) Кондрашенко, Ф.П.
    Ген-плян земель, що охоплено проектом, займає полуднево-західню частину нагірного масиву, що спадає до району інтелектуальної діяльности за мапою районування Харкова і лежить між землями : Шатилівкою, Павлівкою, Університетським та Зоологічним садами та вулицею Карла Лібкнехта. Район характеризується, як незначно забудований в частині к. Університетських земель і відносно віддалений від існуючого центру без прямого сполучення з ним. Територія земель, що охоплено проектом, взято в межах: на південь — до Барачного провулку і яру над Шатилівкою, на полудень — до південної межі Університетського та Профспілкового саду, початку Римарської і продовження Сердюківського провулку; на схід до Клочківської вул. і великої Сумської ; на захід, до вулиці К. Лібкнехта. Схема планування визначає землі навколо площі Дзержинського та Ветеринарної, як центр нового Харкова, «адміністративне – сіті» й район житлобудинків – кварталів з усуспільненням і централізацією комунального впорядкування. Площа Дзержинського збирає з усіх сторін радіяльні вулиці і магістралі, що вкупі з концентричними вулицями на к. Університетських землях характеризують радіяльну систему плянування цих земель. Головні елементи пляну : підкова адміністративно урядово-громадських будівель з зеленим колом насаджень ; 14 – житлокварталів з будинками від 7 до 3 поверхів; смуга садів Зоологічного, Ботанічного та Університетського; схили к. Університетських земель.
  • Ескіз
    Документ
    Материалы для определения экономических показателей хозяйственного значения Украины и ее республиканского бюджета.
    (Харьков : Харьковская 4-я Гостипография, 1924) Госплан УССР; Держплан УРСР; Шмидт, Александр Карлович; Шмідт, Олександр Карлович; Шафир, М.И.; Шафір, М.І.
    Доклад Бюджетно-финансовой секции Госплана. Труды Госплана УССР. (На правах рукописи).
  • Ескіз
    Документ
    По околицях Харкова
    (Харків : Державне видавництво України, 1929) Платонов, К.
    Коли запитати першого-ліпшого харківчанина про географічне становище Харкова, то майже кожний відповість — „так, на Україні, між Москвою та Кримом"... Цим туманним визначенням вичерпуються звичайно відомості харківчан у цьому питанні. Проте наша українська столиця, як і всякий інший пункт на земній кулі, має своє точне географічне становище, а саме — пересіч 50° 0' 10" північної широти з 36° 13'43,5" східньої довготи, рахуючи від Гринвича (мапа І). Яке ж природне оточення Харкова ? Це питання ще менш популярне серед широких кіл харківчан, і нам хотілося б трохи висвітлити його. Харків лежить в так званій лісо - степовій смузі, тобто, як показує сама назва, у місці переходу лісів, що тягнуться до нас з півночі, у безмежні південно-російські степи. Цим визначається весь ляндшафт харківських околиць — часта зміна лісових ділянок на поля, полів — на бори надає йому живости та інтересу.
  • Ескіз
    Документ
    Украинская промышленность в условиях новой экономической политики
    (Харьков: Государственное издательство Украины, 1925) Жигалко, П.В.
    Предлагаемый очерк представляет собой сжатый экономический обзор основных путей развития украинской промышленности в условиях новой экономической политики. Все содержание разделяется на три главы. В первой рассмотрены запросы организации промышленности; во второй освещен процесс концентрации, начавшийся именно с первого года НЭП'а. И, наконец, в третьей приведена характеристика самого развития и роста промышленности. НЭП привел к образованию у нас нового фактора хозяйственной жизни — рынка, потерявшего почти всякое свое значение в период военного коммунизма. И поэтому рассмотрение всех вопросов существования промышленности в условиях НЭП'а должно быть тесно связано с изучением эволюции рынка. Такой метод и применен нами. П. Жигалко.
  • Ескіз
    Документ
    Рабоче-жилищное строительство в связи с жилищным вопросом на Украине
    (Харьков : Издание Госплана УССР, 1925) Поморцев, В.М.
    Жилищный вопрос в значительной мере обострен не только на Украине, но и во всем Союзе советских республик. Если не во всех районах УССР он уже принял угрожающие размеры (как напр.: в Харькове, Екатеринославе, Криворожье, Донбассе, городах Подолии и др.), то это лишь вопрос времени, и кризис этот, при непринятии соответственных мер к развитию нового жилстроительства, не замедлит сказаться. Необходимо в возможно срочном порядке приступить к планомерному увеличению недостающей жилой площади. В настоящий момент еще нет достаточных данных для выявления общего наличия и, главное, современного состояния жилищ в УССР. Анкетное обследование производится по линиям промышленности, комхозов и кооперативной. Обработка полученных материалов даст возможность в недалеком будущем уточнить данные, послужившие основанием для разрешения столь серьезной задачи, каковой является жилищная проблема. Настоящая брошюра представляет первую попытку некоторого освещения общих контрольных цифр, которые могут лечь в основу дальнейшей разработки жилищного вопроса.
  • Ескіз
    Документ
    Восстановление лесного хозяйства Украины
    (Харьков : Издательский отдел Наркомзема, 1923) Марченко, Александр Григорьевич; Марченко, Олександр Григорович
    По данным, имеющимся в Лесном Управлении НКЗ, общая площадь лесов УССР равняется 3.217. - 42 дес. В границах лесных массивов имеются удобные лесные площади, велесные угодья, неудобные пространства, как, напр., болота, наконец, дороги и просеки. Предварительные обследования лесов Украины показывают, что у нас удобной лесной площади имеется всего на всего 2.878 874 дес., что составляет 88°/0 общей площади лесов. Остальные 338.968 дес., т. е. 12% общей площади лесов, приходятся на нелесные угодья, неудобные пространства, дороги и просеки. Удобная лесная площадь частью покрыта лесом, частью непокрыта. Из 2.878.874 дес. удобной лесной площади покрыто лесом 1.876.763 дес., т.е. 64%. Остальные 870 527 дес. удобной лесной площади, или 36%. приходятся на невозобновившиеся лесосеки и небольшие поляны.
  • Ескіз
    Документ
    Переселение за пределы Украины
    (Харьков : Тип. ОИК'а, 1926) Яхонтов, Александр Петрович
    Постановлением 9-го Всеукраинского Съезда Советов признано необходимым „возбудить ходатайство перед Союзным Правительством о предоставлении права крестьянам Украины переселяться на свободные земли других частей Союза. Съезд признает желательным начать организованное переселение с лета этого года (1925 года). Переселенцы—украинцы разбросаны по всей территории СССР. Много их в прежнее время переселилось в районы национальных меньшинств (Казахская, Узбекская ССР). Раскрепощение национальностей, деколонизация Сибири, основные начала сельскохозяйственной политики Советской власти настойчиво требуют новых путей, новых методов колонизации окраин СССР. Цель настоящей работы заключается в том, чтобы облегчить работникам мест составить реальные планы переселения, наметить те районы из которых в первую очередь, нужно направить организованную волну переселенцев —с одной стороны. С другой стороны — наметить и те районы, в которые эта волна должна идти и принять меры к тому, чтобы не повторить ошибок прошлого при устройстве новоселов на новых местах, Если наша работа действительно облегчит составление реальных планов переселения, дав метод их составления, то можно считать что цель достигнута. П. Яхонтов. 11 ноября 1925 года
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928–29 рік (матеріали до звітної кампанії Рад)
    (Харків : Видання Харківського окрвиконкому, 1929) Харківський окрвиконком
  • Ескіз
    Документ
    Старий Харків : нариси
    (Харків : Державне видавництво України, 1929) Іволгін, В.
    Нариси ці є лише окремі епізоди з історії розвитку Харкова та його колоритного побуту. Хронологічно вони не мають безпосереднього звязку. „Заснування Харкова", будування його, події, що так чи інакше відбивалися на розвитку нової південної фортеці, що стала на захист Московської держави від наскоків татар, дано хоч і послідовно, але лише за період з заснування міста до 1738 року — останньої дати нападів татар на Слобідську Україну. „Підземне місто" — це не тільки розвідка за архівними матеріялами та спеціяльною літературою: тут з початку до кінця все перевірено персональним оглядом печерного лабіринту. На жаль, якраз цей цікавий історичний пам'ятник давноминулої доби не залишив по собі будь-яких більш-менш повних відомостей. „Мерзкое следствіе по харьковскому гнусному делу" — надзвичайно цікавий документ. Він характеризує побут „державного" керування країною за часів Павла І. „Бунт на Михайлівському майдані" — останній нарис. Його вже взято з останніх часів. В колишньому управлінні харківського поліцмайстра залишилися документи про цей бунт, що колись дуже схвилював урядовців і надав Харкову характеристики бурхливого міста. Всі ці нариси написано перш за все за допомогою: „Летописи Харьковской епархии" — великої праці епіскопа Філарета ; орієнтаційних відомостей П. Щелкова з його рідкої тепер книжки „Историческая хронология Харьковской губернии"; надзвичайно цінних відомостей з „Истории гор. Харькова за 250 лет" акад. Д. І. Багалія й інших його праць; паперів Чірікова ; „Своду законов Российской империи" ; документів з діловодства управління харківського поліцмайстра й инших. (Іволгін В.)
  • Ескіз
    Документ
    Куп'янська округа
    (Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей Михайлович
    Видання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.