137 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 137
Документ Український правопис(Харків : Державне видавництво України, 1928) Народний комісаріат освіти УСРР, Державна комісія для впорядкування українського правописуДокумент Про уточнення деяких основних понять при вивченні поведінки дитини(Харьков, 1928) Залужний, Олександр СамійловичДокумент Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей(Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.Документ Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.(Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління УкраїниЗ 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.Документ Ежемесячная статистика железной промышленности южной России (По сведениям, полученным Статистическим Бюро от заводоуправлений). Июль 1911 г.(Харьков : Типография «Мирный труд», 1911) Статистическое Бюро Совета Съезда горнопромышленников юга России; Статистичне Бюро Ради З'їзду гірничопромисловців півдня РосіїДокумент Gaudeamus : Студенческий сборник. – 1914. – 17 января(Харьков, 1914-01-17)Документ Український правопис(Харків ; Київ : Радянська школа, 1934) Народний комісаріат освіти УСРР; Хвиля, Андрій АнанійовичДокумент Способы применения военно-полевой маскировки(Харьков: Типо-литография УВО им. Фрунзе, 1932) Галвин, И.А.Документ Японія(Харків : Державне видавництво України. 4-та друк. Трансдруку, 1929) Новицький, Микола КостянтиновичДокумент Виробництво на Україні(Харків : Український робітник. Артемівськ, Друкарня Видавництва «Український робітник», 1926) Янжул, І.В умовах сучасної машинової техніки оснівні підвалини промисловости будь-якої країни — це вугілля та залізо. Вугілля є універсальне паливо, що розмірами вжитку займає перше місце серед низки речей опалення дарма, що йому конкурує біле вугілля (енергія падіння води; та нафта; вугілля дає рух більшості фабрик та заводів земної кулі. Залізо є незамінний матеріял для виготування машин та верстатів, для різних тривалих будівель (мостів, наприклад), для знаряддя і т. інш. Що більший розвиток має промисловість даної країни, то більше вона споживає вугілля та заліза. Україна є надто багата на ці мінерали. Донецький Басейн, що міститься у самому центрі України, є один з найбільших у Европі місцероджень твердого мінерального палива (вугілля, антрациту) та залізної руди. Сполучення цих двох оснівних для сучасної техніки мінералів зробило з Донбасу що-найбільший промисловий район Союзу Радянських Республік. Загально союзне значіння Донбасу знайшло собі влучну назву у виразі „Всеросійської кочегарні". Але копальні багатства України не вичерпуються лише вугіллям та залізом. На Донці, недалеко від Никополя, є великі поклади марганцевої руди, що вона має велику вагу у сталеливарній справі. В районі станції Микитівки (Донбас) знаходиться місцеродження живого срібла. Там же, в Донбасі, в районі села Брянцівки, є великі місцеродження кам'янки. У кол. Харківській губернії містяться соляні джерела, що сіль з них добувалася шляхом виварки. Надзвичайно багата Україна на різного роду коштовні глини. Нарешті, хліборобське значіння України й багатства її ґрунту становлять собою основу для розвитку виробництва що до обробки харчових продуктів — цукрового, олійного, борошняного й т. инш.
