Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 34
  • Ескіз
    Документ
    Перемога : збірник творів харківських поетів
    (Харків: Харківське книжково-газетне видавництво, 1948)
    «…В чужім краю, в передгрозовій тиші, згадавши Харків, стали ми нараз і ближчі один одному й рідніші – це Батьківщина так ріднила нас. Ми згадували корпуси Держпрому, і нашу площу – світлу, золоту, і, школяреві кожному знайому, Тараса постать бронзову в саду…» (Михайло Аронс).
  • Ескіз
    Документ
    Возз'єднання українського народу в єдиній Український Радянській Державі
    (Київ ; Харків : Українське Державне видавництво, 1944) Петровський, Микола Неонович
    Історія українського народу — це історія вікової боротьби народних мас проти соціального і національного гноблення за возз'єднання в єдиній українській державі. Українці окупованих земель ніколи не визнавали влади окупантів, і ніщо не могло придушити волелюбні прагнення народу. Уже майже три роки точиться війна за свободу, честь і незалежність нашої країни. Гітлерові пощастило тимчасово окупувати Україну, але це не зламало українського народу.
  • Ескіз
    Документ
    Звірства і злочини німецько-фашистських загарбників на Харківщині : збірник документів
    (Київ ; Харків : Українське Державне видавництво. Друкарня Державного видавництва «Комуніст», Харків., 1944) Управління Державними Архівами НКВС УРСР
  • Ескіз
    Документ
    Сліди фашистських звірів : збірник статтів про німецький розбій у Харкові
    (Київ ; Харків : Українське Державне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе, Харків., 1944)
    "23. VIII. 1943 р. Ми не спали всю ніч. Близька кулеметна і автоматна стрілянина свідчила, що до ранку все скінчиться. На світанку ми побачили у нашому дворі першого червоноармійця. Важко розказати, скільки поцілунків та обіймів припало йому. Жінки плакали... Швидше, швидше на вулицю. Як багато війська, машин... Рідні обличчя, рідна мова. Одна хвилююча сцена за одною. Блищать зірки на кашкетах. Невимовні почуття сповняють груди. Тому, хто не пережив жаху поневолення, важко зрозуміти це друге народження. Сонце сяє, як ніколи. Хоч з вулиць ще не зметено слідів минулого, проте все виглядає якось особливо, по-святковому. Ось і майдан Дзержинського. Він вщерть повний радісно схвильованих людей. Починається мітинг... „Тихше, тихше"... Говоритиме полковник, і раптом ми чуємо: — Товариші харків'яни!.. „Товариші"— це слово, як музика, вривається в душу, воно означає волю, воно означає честь, воно означає перемогу".
  • Ескіз
    Документ
    Про руйнування і звірства, заподіяні німецько-фашистськими загарбниками в місті Києві
    (Київ; Харків: Українське Державне видавництво. Друкарня «Мистецтво», Харків., 1944) Надзвичайна Державна Комісія по встановленню і розслідуванню злочинств німецько-фашистських загарбників
    "Гітлерівський ставленик на Україні — рейхс-комісар Еріх Кох писав: „Мова йде насамперед про те, щоб підтримати і забезпечити для німецького воєнного господарства і німецького командування надзвичайно великі джерела сировини і харчових продуктів цієї країни для того, щоб Німеччина і Європа могли вести війну будь-якої тривалості". Для проведення цих грабіжницьких планів німці намагалися встановити рабсько-кріпацький режим на Україні. В таємному циркулярі командуючого німецькими тиловими військами на Україні генерала авіації Кітцінгера від 18 липня 1942 р. та № 1571-564-42 підкреслювалось: „Українець був і лишиться для нас чужим. Кожний простий, довірливий прояв інтересу до українців та їх культурного існування йде на шкоду і послаблює ті істотні риси, яким Німеччина завдячує своєю могутністю і величчю".
  • Ескіз
    Документ
    Російське серце: про героїчні вчинки льотчика Хлобистова Олексія
    (Москва ; Харків : Українське Державне видавництво, 1944) Симонов, Костянтин Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    Похорон друга
    (Київ; Харків: Українське Державне видавництво . Друкарня «Мистецтво», Харків ., 1945) Тичина, Павло Григорович
    "І строки минули — вдарила війна. І друг подав про себе вістку: вся ж країна гордилась ним, який, немов той плуг, в'оравсь у ворога! І кров зміїна круг нього по коліна піднялась... Та друг мій, Ярослав, ще й після того не раз був на устах усіх. Велась жорстока боротьба за Харків. Строго його оточували наші. Все ж нерівні були сили, й Ярославу прийшлося битись в загравах пожеж всю ніч проти восьми. Ще більшу славу він заслужив собі, як врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти. З військом він одвоював село, та й сам погинув..."
  • Ескіз
    Документ
    Володимир Гуманенко
    (Київ; Харків: Українське Державне видавництво. Друкарня «Мистецтво», Харків., 1944) Тарасенков, Анатолій Кузьмич
  • Ескіз
    Документ
    Про віщо співають куранти
    (Харків : Харківське книжково-журнально-газетне видавництво, 1945) Донченко, Олесь Васильович
    "... Все ближче і ближче підходили до Харкова танкові дивізії окупантів. Все більше і більше з'являлося в депо поранених паровозів. Хвилюючись, Покусай з тривогою оглядав їхні пошкодження. Це були рани, здобуті в бою. Збиті труби, продірявлені тендери, побита скаллям снарядів обшивка... І тоді виринало дивне почуття: наче він бачив не машини, а живих людей — зранених, порубаних, понівечених, не знати за що скривджених... А ворог стояв уже біля воріт міста. Покусай бачив як воно змінилося. Де ви, знайомі гомінкі вулиці? На широких майданах вирито траншеї, брук перетинають їжаки з залізних рейок, протитанкові ями. Багато будинків визирають уже сліпими зіницями вибитих шибок. І з особливою глибиною відчув Покусай, яка страшна небезпека загрожує його рідному місту. Що — місту? Всю Батьківщину вкриває чорна лиховісна тінь. Що ж робити? Як захистити тебе, рідна земле?"
  • Ескіз
    Документ
    Про руйнування, заподіяні німецько-фашистськими загарбниками промисловості, сільському господарству, культурно-освітнім закладам Сталінської області
    (Київ; Харків: Українське Державне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе, Харків., 1944) Надзвичайна Державна Комісія по встановленню і розслідуванню злочинств німецько-фашистських загарбників
    "Німецько-фашистські загарбники та їх спільники, діючи за планом німецького верховного командування, зруйнували вугільні шахти, електростанції, металургійні, хімічні, машинобудівельні заводи, культурні заклади з школи, лікарні, театри, музеї та комунальне господарство міст і селищ Донбаса. У звірячій ненависті до радянських людей фашистські мерзотники катували і убивали мирне населення, гнали радянських людей у німецьке рабство. Секретною інструкцією господарського керівника групи південних армій від 2-го вересня 1943 року № 1(313) 43 р. наказувалося армійським керівникам та керівникам господарських команд провадити цілковите зруйнування промислових підприємств, шахт, електростанцій, заводських споруд Донбаса, а також вивозити все цінне майно і устатковання до Німеччини".