Фільтри

1528 - 155921560 - 161911620 - 167951680 - 173951740 - 179525

Налаштування

Кінцева дата: 1795

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 52
  • Ескіз
    Документ
    [Συλλογή, XIV-XV αιώνες.] : 1. Αράπου Φαινόμενα [aрк. 2-33]. 2. Κλεομήδους περί κυκλικής θεωρίας μετεώρων [aρκ. 34-66]. 3. Νικόμαχου Γερασήνου Πυθαγορικου αριθμητικήν είσαγωγή [aρκ. 67-102].
    (1) Арат; Нікомах Гераський; Cleomed; Клеомед; Arat; Nicomachius of Gerasa; Никомах Герасский
    [Збірник, [XIV–XV ст.] : 1. Αρκ. 2-33. Арат. Явища. 2. Арк. 34-66. Клеомед. Про круговорот небесних тіл. 3. Арк. 67-102. Нікомах Гераський. Вступ до арифметики. Манускрипт включає такі рукописи: 1. Знаменита поема Арата (310 - 245 р. до н.е.), що описує зоряне небо. У цьому творі, написаному гекзаметрами, поєднуються астрономічні знання, антична міфологія і стоїчна філософія. В епоху середньовіччя твір Арата використовувався як навчальний посібник. Текст Арата супроводжується схоліями. 2. Твір давньогрецького астронома Клеомеда (І – ІІ ст. н.е.). Початок тексту Клеомеда (1-5 періоди) загублено; рукопис починається зі слів: Ο τοίνυν έv τη έκπυρώσει υπό της ουσίας χεομέ νης καταλαμβανόμενος τόπος νΰν κενός έστιν... Αρκ. 66b – окремі написи дидактичного характеру (очевидно, зроблені у більш пізній час; написані іншим почерком і не мають стосунку до "астрономічно-математичної» теми збірника). 3. Твір грецького математика-неопіфагорійця Нікомаха з Гераси (близько 100 р. н.е.), у якому арифметичні поняття вперше одержали не геометричну, а цифрову інтерпретацію. Арк. 68,71, очевидно, помилкова нумерація аркушів, оскільки грецький текст не переривається. Рукопис написаний давньогрецькою мовою, на папері, одним почерком (за винятком арк.ббЬ), без книжкових прикрас, з багатьма малюнками, кресленнями і таблицями. Оправа картонна, зі шкіряними корінцем і ріжками (поч. XIX ст), деякі аркуші пошкоджені книжковими шкідниками. Розмір аркуша – 220 х 145, обсяг – [102] арк. На арк. 2 угорі напис: τοΰ Βατουπεδίου ("[із зібрання Афонського] Ватопедійського монастиря"). Рукопис надійшов до ЦНБ у складі зібрання грецьких рукописів, описаних Беленом де Баллю ще у 1807 році, має штамп "У. X.", тобто "Університет Харківський". По нижньому полю арк. 2 був напис, тепер нерозбірливий, оскільки ретельно закреслений. За припущенням відомого дослідника грецьких рукописів Б.Л. Фонкича, по-варварськи (до дірок на папері) знищений напис ["Арсеній"] міг належати Арсенію Суханову, що у 1653–1655 р. здійснив поїздку до Греції на Святу гору Афон, звідкіля вивіз близько 500 грецьких манускриптів та друкованих книг. Ця поїздка була організована з ініціативи патріарха Никона, відомого церковного реформатора у Росії, з метою використання привезених книг для виправлення російських богослужбових видань.
  • Ескіз
    Документ
    Новый мир (статьи 1904-1905)
    (Москва: Издание С. Дороватовского и Чарушникова, 1) Богданов, Александр Александрович; Богданов, Олександр Олександрович
  • Ескіз
    Документ
    Историческое краткое собрание о преосвященных епископах, архиепископах и митрополитах богоспасаемого града Суждаля [Суздаля]: из различных летописцев собранное впретечении 763 лет…1753 года
    (1753) Анания Федоров; Федоров, Анания
    Список із зібрання Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.М. Каразіна – один із найраніших у рукописній традиції творів Ананії Федорова.
  • Ескіз
    Документ
    Подлинный Универсал его царского пресветлого величества войска Запорожского гетмана Иоанна Мазепы: [Универсал датирован 1 апр. 1704 г. и скреплен подлинной подписью И. Мазепы и гетманской печатью]
    (Батурин., 1704) Мазепа, Иван Степанович; Mazepa, Ivan Stepanovich; Мазепа, Іван Степанович
    Справжній Універсал Івана Мазепи адресований владі міста Гадяча та містечка Опішні про «подарування пану Семену Леонтійовичу гетьманського заступництва, оборони, ласки та респекту». Виданий у Батурині 1 квітня 1704 р. На Універсалі зберігся власноручний підпис Івана Мазепи з його сургучною печаткою. Універсал написаний російською мовою з великою кількістю українізмів.
  • Ескіз
    Документ
    О злоупотреблениях по должности со стороны адвокатов, которые были учреждены при коллегии и генеральном суде для помощи козакам и казенным крестьянам в ведении дел
    ([Киев] : Тип. Университета Св. Владимира, [1891], 1767) Румянцев-Задунайский, Петр Александрович; Рум'янцев-Задунайський, Петро Олександрович
  • Ескіз
    Документ
    Венец Христов, з проповедей неделных, аки з цветов рожаных, на украшение православно-кафолической святой восточной церкви, сплетеный, или казания недельные
    (К.: Тип. Киево-Печерской лавры, 1688) Радивиловский, Антоний; Radivilovskiy, Antoniy
    Антоній Радивиловський (1620-1688) – український церковний діяч, проповідник, письменник, поет. Після закінчення Києво-Могилянської колегії прийняв чернецтво. З 1671 р. – намісник Києво-Печерської лаври, з 1683 р. – ігумен Ніколо-Пустинного Київського монастиря. Автор творів „Огородок Марії Богородиці” (1676) і „Вінець Христовий” (1688). «Вінець Христов» виданий в друкарні Києво-Печерської лаври і складається з 115 казань (слів) на недільні і деякі святкові дні річного церковно-богослужбового кола. На початку книги дається присвята царям Івану та Петрові Олексійовичам, царівні Софії; розміщено передмову до читача, в якій пояснюється назва книги та приводиться характеристика її змісту та глав. Книга була ретельно видана, прикрашена мініатюрами, заставками, кінцівками і гарними ініціалами в тексті.
  • Ескіз
    Документ
    О беспорядках в полковых и земских судах
    (Тип. Университета Св. Владимира, 1767) Румянцев-Задунайский, Петр Александрович; Рум'янцев-Задунайський, Петро Олександрович
  • Ескіз
    Документ
    О превратных толках, возбужденных в Малороссии манифестом о созыве депутатов в Комиссию Уложения 1767 г.
    ([Киев] : Тип. Университета Св. Владимира, [1891], 1767) Румянцев-Задунайский, Петр Александрович; Рум'янцев-Задунайський, Петро Олександрович
  • Ескіз
    Документ
    Продолжение нового земледелия, основанного на правилах Тайного Советника Иоанна Христиана Шубарта фон Клеефельда [Ч. 5–7]
    (Москва : В Университетской типографии, у Ридигера и Клаудия, 1795) Рознотовский, Андрей Васильевич
    З фонду Фундаментальної бібліотеки Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва.
  • Ескіз
    Документ
    Ρητορικής τέχνης σύνοψις καΐ πεΰσιν καΐ απόκρισιν, συντεθεισα παράτου σοφωτόαου μεγά λου ρήτορος τής μεγάλης εκκλησίας κυρίου Αλέξανδρου Μαυροχορδατου του Βυζαντίου
    (1753) Маврохордат Візантійський, Олександр; Маврохордат Византийский, Александр; Mavrohordatas of Byzantine, Alexander; Μαυροχορδατου, Αλέξανδρου; Mavrohordato, Alexander; Маврокордато, Александр
    Огляд риторичного мистецтва в питаннях і відповідях, складений наймудрішим і великим оратором Церкви Господньої Олександром Маврохордатом Візантійським. - 1753. Риторичний "катехізис". Складається з трьох книг: 1. Книга 1 - (τί εστί ρητορική "Що таке риторика?") - присвячена загальним питанням риторики. 2. Книга 2 - (περί διαθέσεως "Про розташування") - розглядає питання організації тексту. 3. Книга 3 - (περί εύφραδ'ιας "Про витонченість мови") - присвячена тронам і фігурам; більша частина цієї книги побудована як глосарій. У рукописі є декілька сторінок, що не відносяться до книги Олександра Маврохордата: уривки, що коментують якийсь релігійний текст (арк.2Ь, 126Ь); текст, присвячений питанням граматики (арк.8Ь); уривки якогось глосарія (арк. І25Ь). Рік створення рукопису 1753 (зазначений на арк.9). Рукопис написаний середньогрецькою мовою, одним переписувачем, за винятком 1-го аркуша; прикрашений декількома кольоровими заставками та ініціалом; розмір - 210 х 160, обсяг - 127 арк. Оправа картонна зі шкіряним корінцем. Рукопис добре зберігся, має штамп „У.Х.". З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Цей електронний ресурс представлений також у Світовій цифровій бібліотеці (WDL) - http://www.wdl.org/ru/item/14756/