9. Рідкісні та цінні видання
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9
У колекціях цього розділу розміщені електронні версії рідкісних і цінних видань ХІХ - ХХ ст.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Недороды на Украине : их районы, частота и размеры(Харьков ; Киев : Держсільгоспвидав, 1931) Самбикин, Михаил Митрофанович; Самбикін, Михайло Митрофанович15 февраля 1928 года Госплан УССР (сельскохозяйственная секция) предложил мне исполнить работу на тему: „Недороды на Украине, их районы, частота и размеры". Работу предложено было мне закончить к 15 мая 1928 года. Для исполнения данной работы мне были предоставлены Госпланом материалы об урожайности сельскохозяйственных культур, которые были собраны ЦСУ. Кроме того по моим указаниям Госплан обратился к некоторым метеорологическим станциям Украины с просьбой выслать мне нужные материалы для моей работы. По моей личной просьбе Зав. Надчерноморским отделом Укрмета Н. К. Софотеров предоставил в мое распоряжение данные о температуре и осадках за время существования метеорологических наблюдений в г. Одессе, за что выражаю ему свою глубокую благодарность. 8 июня 1928 года настоящую работу я доложил сельскохозяйственной секции Госплана на особом совещании. В заключении выражаю благодарность студенту физико-математич. секции Полтавского ИНО Н. Д. Суворовой за то, что она в продолжение трех месяцев вела все кропотливые вычисления для данной работы и составляла все основные и текстовые таблицы и карты распределения урожаев по территории Украины. Настоящая работа должна была выйти из печати еще в 1928 г. По независящим от нас обстоятельствам она выходит из печати только в 1931 г. Текущая ценность ее до некоторой степени потеряна, но мы ее печатаем без изменений, учитывая ее значение, как попытку объяснить непреложным языком цифр полную зависимость бывших крестьянских хозяйств от погодных условий. Мы уверены, что наши данные помогут будущим исследователям связать экономику прошлого с современной и сделать соответствующие выводы, подтверждающие, что единственным выходом из создавшегося положения являлась реконструкция сельского хозяйства на социалистических основаниях. Проф. М. Самбикин.Документ Електроарсенал. Харківський турбіногенераторний(Харків : Видавництво «Пролетар», 1931) Бригада "Комуніста"Ленінградські заводи — „Електросила" та металевий завод, що були досі єдині постачальники турбогенераторів, не можуть задовольнити дедалі більших потреб нашої країни в електроенергії. Нові потужні турбіноґенераторні заводи, устатковані за останнім словом техніки, з продукційністю в мільйони кіловат, — лише вони можуть задовольнити голод країни на електроенергію. Ми вже будуємо ці заводи. Перший з них — це харківський турбіноґенераторний завод, а далі починають будувати уральський. У липні 1930 року, ВРНГ Союзу та Всесоюзне електричне об'єднання ухвалили збудувати в Харкові турбіноґенераторний завод, з продукційністю першої черги - 1.500.000 кіловат на рік. Це визначає, що загальна потужність турбогенераторів, що їх випускатиме протягом року харківський завод, дорівнює приблизно потужності трьох Дніпрельстанів або тридцяти Волховбудів. Щоб уявити собі машини, які випускатиме харківський турбінний, годі сказати таке: найменшої з них було б цілком досить, щоб задовольнити потребу на світлову та силову електроенергію такого великого промислового й культурного центру, як сьогоднішній Харків. Харківський турбіноґенераторний завод випускатиме машини потужністю від 50 тис. до 160 тис. в одному агрегаті. Тимчасом досі на заводах Союзу випускали турбогенератори щонайбільше потужністю 24 тис. кіловат. Наведених відомостей досить, щоб з'ясувати, яке значення має будівництво турбіногенераторного заводу для енерґоозброєння Радянського Союзу, для утворення енергетичної бази соціялістичної промисловости.Документ Опыт второго района Индустроя по строительству Харьковского тракторного завода(Харьков : ДВОУ Техническое издательство, 1931) Всеукраинский строительный трест "Индустрой", ВСНХ УССР; Всеукраїнський будівельний трест "Індубуд", ВРНГ УРСРИндустрой, как строительная организация, существует с начала 1926 г... Начало организации работ по строительству Харьковского тракторного завода следует отнести к концу 1929 г., к тому, примерно, периоду времени, когда были начаты технические и строительно-экономические изыскания. При выборе площадки для постройки ХТЗ были намечены те основные требования, которым она должна отвечать... Большинству условий, как нельзя лучше соответствует намеченная площадка в 15 км к востоку от Харькова, расположенная на магистрали Южных железных дорог, у платформы Лосево, так называемая Лосевская площадка.Документ Якісні завдання української промисловості(Харків : ВРНГ УСРР., 1931) ВРНГ УСРРМатеріали ВРНГ УСРР. До ХІІ Всеукраїнського з’їзду Рад.Документ Трактороград(Харків : ДВОУ Державне видавництво «Пролетар», 1931) Мусьев, С.; Мус'єв, С.При виборі місця для розташування майбутнього соціалістичного міста, що йому ми поки даємо умовну назву „Трактороград", одним із головних міркувань було те, що обслуговуваний містом тракторний завод буде збудований в шости кілометрах од Харкова, на так званому Лосевому майдані. Десятки тисяч робітників і службовців тракторного й інших заводів, розташованих на майдані та інших адміністративних і соціяльно-культурних установ, що обслуговують Тракторобуд, оселяться в новім місті. Це висуває потребу максимального наближення міста до території заводу. З цієї потреби виникло два варіянти. Перший варіянт — збудувати місто на вільних масивах, що прилягають до східніх підвищених околиць Харкова, на Салтівському майдані. Другий варіянт — збудувати місто на території Лосевого майдану, на південь від тракторного заводу. Обидва варіянти рівноцінні щодо вартости всього будівництва. Будування соціялістичного міста, виходячи з розрахунку стотисячного населення, на Лосевому майдані орієнтовно коштуватиме 185.668 тисяч крб. Таку ж приблизно суму коштуватиме й будування міста на Салтівському майдані. Вибір припав на Лосевий майдан, і от з яких причин. Не даючи ніяких економічних переваг, будування міста на Салтівському майдані зв'язане з дуже гострою транспортною проблемою. Створюються величезні утруднення в справі перекидання робітників на місце роботи, Це перекидання забере в робітників по дві години часу, і зокрема обідню перерву не можна буде доцільно використати. Щоб дати можливість її доцільно використати, треба спеціяльно на території заводу збудувати низку додаткових установ харчування і культурного відпочинку на величезне число робітників. Опріч усього, Салтівський майдан перебуває в близькім сусідстві з невпорядкованими околицями Харкова і небезпечний щодо малярії заболоченими річками, що є в цьому районі. Зрозуміло, що абсолютно недоцільно будувати нове соціялістичне місто поблизу малярійних джерел і, звичайно, вибір припав на Лосевий майдан. Це місце своїм розташуванням не являє ніякої небезпеки для здоров'я населення, а щодо близькости до промислових підприємств, то, як запевняють високоавторитетні наукові сили, відокремлення промислового кварталу від житлового недоцільне, бо заходи охорони праці роблять сучасне виробництво безпечним для здоров'я людини. Крім того, питання транспортного зв'язку нового міста з Харковом розв'язується просто. Зв'язок із столицею буде забезпечено правильним курсуванням двох ваґонів трамвайних потягів з інтервалом на 20 хвилин. За орієнтовними підрахунками, для цього треба 6 моторових і стільки ж причіпних трамвайних ваґонів. Зв'язок нового міста з Харковом буде ще здійснюватись за допомогою асфальто-бетонного шосе і залізниць.Документ Кузня героїв. Збірник робітників-ударників Тракторобуду, покликаних до літератури(Харків : Видавництво пролетарських письменників «ГАРТ», 1931) Городской, Яків Зинов'євич; Бірюков, Михайло ОлексійовичТракторобуд не міг не відгукнутися й на призов ударників до літератури. Люди будівництва взялися й до пера. Тут, власне, ми підходимо до роботи тракторобудівського літгуртка, що е невід'ємна від лункого сьогодні («гудящей были») всього будівництва. Літературний гурток ХТЗ почав і провадив усю свою роботу, як гурток ВУСППівський. Це надало йому ознак, властивих основній провідній організації пролетарської літератури на Україні — ВУСПП'у. Літгуртком керувала бриґада письменників - членів ВУСПП'у (Я. Городской, М. Бірюков, Соколов, Б. Цуккер, деякий час — І. Микитенко, С. Радугін). Спочатку основне ядро літгуртківців становили будівельники. В міру того, як росли цехи, до гуртка приходили вже металісти. Найважніше те, що гурток зростав коштом ударників, штурмовиків. Часто-густо наші товариші приходили на гурток просто з штурму, з гуртка — на штурм. Тематика наших ударників — бойова, виробнича. Подолання труднощів на будівництві взимку, війна з проривами, героїзм ударних бриґад — ось майже незмінний зміст творів гуртківців. Пізніше почали писати про монтаж, про опанування техніки, навчання.Документ Ентузіасти тракторного велетня ХТЗ(Харків : Український робітник, 1931) Потапенко, Р.Я.; Свистун, Пантелеймон Іванович; Петенський, І.Гігант, розрахований на щоденний випуск 140 тракторів або 50.000 на рік, завод, який має що 6 хвилин спускати з конвеєра один трактор, волею робітничої кляси за проводом комуністичної партії мусів був збудований лише за 12 місяців. Строки збудування були жорсткі. Першого липня 1931 року треба було закінчити основне промислове будівництво, а 1 жовтня пустити завод. Така була директива партії й уряду.
