9. Рідкісні та цінні видання
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9
У колекціях цього розділу розміщені електронні версії рідкісних і цінних видань ХІХ - ХХ ст.
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Молодняк. – 1937. – № 1 (січень)(Київ : Молодий більшовик. 4 республ. полігр. ф-ка УПКТ, 1937-01) б/а...Пушкіна заслали в Катеринослав. 6 травня 1820 р. Пушкіна на казенний кошт уже мчала кур'єрська поштова трійка з Петербурга на наддніпрянську Україну. Два тижні в дорозі. Лише вірний кріпак Микита Тимофійович Козлов був його супутником. Звернувши з Білоруського тракту, поїхав через Чернігівську, Полтавську і Катеринославську губернії. Поштовий маршрут був тоді такий: Добрянка, Борова, Буровка, Роїще, Чернігів (тут у готелі «Царьград» Пушкін зупинявся), Горбова, Жуківка, Дрімайлівка, Ніжин, Почакін, Обичев, Прилуки, Махнівка, Пирятин, Іванівка, Лубни, Сотниківка, Хорол, Семенівка, Жуки, Рублівка, Кременчук; далі дерев'яним мостом через Дніпро Пушкін переїхав на правий берег) і 16—18 травня прибув до Катеринослава. (Косарик Д. "Пушкін на Україні").Документ З щоденника [Т.Г. Шевченко](Харків : Радянська література. Друкарня ДНТВУ, 1934) Шевченко, Тарас ГригоровичШевченко здобув собі великої популярності як поет. Але не кожному відомо, що Шевченко, крім поезій, написав ряд повістей та „Журнал", тобто щоденник, уривки з якого ми тут подаємо.Документ З лекцій теорії словесности : Байка, прислів'я, приповідка(Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного видавництва України імені Г.І. Петровського, 1930) Потебня, Олександр ОпанасовичПостав цей твір випадково. Група учительок звернулася до О.О. Потебні, прохаючи прочитати їм кілька лекцій з питань мови та поезії. Потебня згодився й зачитав їм невеликий курс вдома. Від самого Потебні лишився тільки невеликий конспект, а твір, що його ми публікуємо, складено за записами однієї з слухачок. Як видно з усього, запис не стенографічний, і Потебня його не редагував Отже, кажучи точно, „Байка..." — це не безпосередній твір Потебні, він сам її за життя свого не опубліковував, а тому на незаперечний вислів поглядів нашого вченого даний твір претендувати не може. Дані лекції опублікували вже після смерти Потебні його учні; безпосередня редакція належала В. І. Харцієву. Кому належить заголовок, невідомо, — в усякім разі не Потебні. Щож - до змісту лекцій, то про нього вельми недвозначно свідчать вступні слова до першої лекції: „Я маю намір присвятити кілька лекцій питанню про стосунки поетичних творів до слова. У чорнових нотатках читаємо те саме: „Програма першої лекції: відношення поетичних творів до слова. Почати з байки для методологічної зручности". З цього зрозуміло, що не байка, прислів'я та приповідка були основною темою лекцій Потебні, а питання про стосунки поетичних творів до слова. Щождо міркувань про байку тощо, то це не більше, як методологічний матеріял, тільки ілюстрація до його головної теми. Отже, переносити центр ваги на байку тощо і подкреслювати це навіть у заголовку безумовно неправильно, бо це може викликати у читача сподівання, що не здійсняться. (Фінкель О.)Документ Харківська школа романтиків. Т.3(Харків : Державне видавництво України, 1930) Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. Шевченка; Шамрай, Агапій ПилиповичМолодше покоління харківських поетів, поширивши ідейні обрії української літератури, разом з тим виступило з новими жанрами в романтичному стилі і до них в першу чергу треба зачислити драматичні спроби М. Костомарова — „Сава Чалий" 1838 року, „Переяславська ніч" 1839 року, видрукована в альманасі „Сніп" 1841 року, кілька незакінчених спроб і нездійснених задумів, про які він згадує в листах і, нарешті, трагедія „Кремуций Корд" російською мовою. (А. Шамрай).Документ Харківська школа романтиків. Т. 1(Харків : Державне видавництво України, 1930) Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. Шевченка; Шамрай, Агапій ПилиповичНемае сумніву в тому, що публікування творів цілого покоління поетів, в наші часи уже призабутих, має безперечне значіння і для істориків літератури і для широкого читача, поскільки ці твори зберігають силу хоч в деякій мірі впливати на нього. Готуючи до друку твори харківських романтиків 30-х — 40-х років — Шпигоцького, Боровиковського, Костомарова, Метлинського і інших, ми й гадаємо заповнити певну прогалину в історіях літератури і в ерудиції літературній читача. Треба сказати, що твори цих забутих уже письменників, крім Костомарова і Метлинського (вид. „Руської письменности", що до речі його важко вже здобути), не то що видавалися, але не робилося спроб навіть зібрати і розшукати розпорошений по старих часописах російських їхній літературний матеріял. В нашому виданні твори їх за хронологічним порядком мають скласти чотири томи. До першого увійдуть твори І. Срезневського, Л. Боровиковського і О. Шпигоцького, до другого — Метлинського, до третього — Костомарова, до четвертого — Корсуна, Петренка і С. Писаревського. Крім того, хоч і окремим виданням, але ж у цьому плані „Харківських романтиків" вийдуть три томи поезій Я. Щоголева. Таким чином, літературна школа 30-х — 40-х років представлена буде досить повно, але звичайно не вичерпливо. …Ставлячи своїм завданням подати з одного боку характерні зразки романтичного стилю на початку XIX-го століття і з другого — маючи на увазі читабельність публікованого матеріялу, подаємо в цих збірках насамперед поетичні твори українською мовою, по спроможності повно, і вибір віршів російських. Хоч далеко не все надбання наших поетів, не позначене романтичними рисами, являється справді малоцінним і нечитабельним матеріялом, зосібна це сказати треба про байки Боровиковського, які передруковувалися аж два рази, але ж доводиться рахуватися з наперед означеною метою даного видання. Воно повинно представити типові зразки романтичної поезії. Щодо самих матеріялів, то вміщуємо тут не тільки твори вже опубліковані, але й не видруковані до цього часу, що їх пощастило розшукати в рукописних відділах Російської Академії Наук, Пушкінського будинку, Публічної бібліотеки. За можливість користуватися цими матеріялами при цій нагоді редактор складає свою щиру подяку співробітникам цих установ. А. Шамрай.Документ Театр і естрада : збірка матеріалів для самодіяльних театрів малих форм та естради по клюбах, Червоних кутках та Будинках колгоспівця(Харків : Література і мистецтво, 1931) б/аЧи можу я похвалитися, що зібрав до цієї книжки всі види естрадних форм, чи хоч більшість з них? Аж ніяк. Навпаки, здаю до друку збірку твердо переконаний, що це є тільки матеріал, який наближається до естради, що тут більшість творів декламаційні, писані для читання. Знову доводиться скаржитись на письменника, що не прагне до цього легкого жанру, знову доводиться нагадувати заповіти Василя Блакитного, що ввесь час закликав письменників до цього жанру. (Л. Болобан).Документ Харківська школа романтиків. Т. 2(Харків : Державне видавництво України, 1930) Метлинський, Амвросій Лук'янович; Костомаров, Микола Іванович; Шамрай, Агапій Пилипович; Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. ШевченкаДокумент Харків : [збірка поезій](Харків : «Український робітник», 1933) Нагнибіда, Микола; Муратов, Ігор; Собко, Вадим; Копштейн, Арон; Вітковський, Віктор; Калянник, Іван…Щоб аж до віку пана в козацтві не було! Дарма нас кров’ю змито, не все одно хіба – Москва, Рєч Посполита, чи січовий наш пан?.. Земле незорана, вітряна, цілинна! Нехай спочатку будеш ти важка нам і гірка – не проковтне ненависти і рішення не змінить, голоблі не поверне Іван Каркач! (Ігор Муратов «Іван Каркач привів переселенців»).Документ Кузня героїв. Збірник робітників-ударників Тракторобуду, покликаних до літератури(Харків : Видавництво пролетарських письменників «ГАРТ», 1931) Городской, Яків Зинов'євич; Бірюков, Михайло ОлексійовичТракторобуд не міг не відгукнутися й на призов ударників до літератури. Люди будівництва взялися й до пера. Тут, власне, ми підходимо до роботи тракторобудівського літгуртка, що е невід'ємна від лункого сьогодні («гудящей были») всього будівництва. Літературний гурток ХТЗ почав і провадив усю свою роботу, як гурток ВУСППівський. Це надало йому ознак, властивих основній провідній організації пролетарської літератури на Україні — ВУСПП'у. Літгуртком керувала бриґада письменників - членів ВУСПП'у (Я. Городской, М. Бірюков, Соколов, Б. Цуккер, деякий час — І. Микитенко, С. Радугін). Спочатку основне ядро літгуртківців становили будівельники. В міру того, як росли цехи, до гуртка приходили вже металісти. Найважніше те, що гурток зростав коштом ударників, штурмовиків. Часто-густо наші товариші приходили на гурток просто з штурму, з гуртка — на штурм. Тематика наших ударників — бойова, виробнича. Подолання труднощів на будівництві взимку, війна з проривами, героїзм ударних бриґад — ось майже незмінний зміст творів гуртківців. Пізніше почали писати про монтаж, про опанування техніки, навчання.Документ Черная Родина(Харьков : Издание пролетарских писателей "Гарт". ДВОУ УПП. 7 друк. ім. Фрунзе., 1932) Фарбер, АлександрЧерный хлеб, черный хлеб, черный, черный! Тысячи пудов, миллионы тонн, больше, больше — Для голодных топок, для воспаленного горла, горна. Руби его, бей его, кромсай его, забойщик! Наш Донбасс, наша черная родина, Никому, никому не продана. Нам она отдана! Утро сиплым гудком на работу зовет, И симфонией шумов грохочет завод. И над ним, завиваясь чубом седым, Повисает в воздухе дым. Черный хлеб из забоев Донбасса!
