9. Рідкісні та цінні видання
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9
У колекціях цього розділу розміщені електронні версії рідкісних і цінних видань ХІХ - ХХ ст.
Переглянути
47 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Наукові установи та організації УСРР(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1930) Державна Планова Комісія УСРРПрезидія Укрдержплану поклала на Бюро для вивчення продукційних сил завдання скласти п’ятирічного плана й виготовити матеріали до генерального плану науково-дослідчої роботи на Україні... Обслідовано, загалом беручи, 577 установ і організацій. Загальна кількість осіб, які працюють в урахованих установах та організаціях, понад 3300.Документ Мої спомини. 1879–1915(Київ : Державне видавництво України, 1928) Русова, Софія ФедорівнаДокумент Виробництво на Україні(Харків : Український робітник. Артемівськ, Друкарня Видавництва «Український робітник», 1926) Янжул, І.В умовах сучасної машинової техніки оснівні підвалини промисловости будь-якої країни — це вугілля та залізо. Вугілля є універсальне паливо, що розмірами вжитку займає перше місце серед низки речей опалення дарма, що йому конкурує біле вугілля (енергія падіння води; та нафта; вугілля дає рух більшості фабрик та заводів земної кулі. Залізо є незамінний матеріял для виготування машин та верстатів, для різних тривалих будівель (мостів, наприклад), для знаряддя і т. інш. Що більший розвиток має промисловість даної країни, то більше вона споживає вугілля та заліза. Україна є надто багата на ці мінерали. Донецький Басейн, що міститься у самому центрі України, є один з найбільших у Европі місцероджень твердого мінерального палива (вугілля, антрациту) та залізної руди. Сполучення цих двох оснівних для сучасної техніки мінералів зробило з Донбасу що-найбільший промисловий район Союзу Радянських Республік. Загально союзне значіння Донбасу знайшло собі влучну назву у виразі „Всеросійської кочегарні". Але копальні багатства України не вичерпуються лише вугіллям та залізом. На Донці, недалеко від Никополя, є великі поклади марганцевої руди, що вона має велику вагу у сталеливарній справі. В районі станції Микитівки (Донбас) знаходиться місцеродження живого срібла. Там же, в Донбасі, в районі села Брянцівки, є великі місцеродження кам'янки. У кол. Харківській губернії містяться соляні джерела, що сіль з них добувалася шляхом виварки. Надзвичайно багата Україна на різного роду коштовні глини. Нарешті, хліборобське значіння України й багатства її ґрунту становлять собою основу для розвитку виробництва що до обробки харчових продуктів — цукрового, олійного, борошняного й т. инш.Документ Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників : довідник(Київ : Українське видавництво політичної літератури, 1947) Кузовков, І.; Дуб, І.Ідея організації виставки, яка відображала б героїчну боротьбу партизанів України, народилася ще в той період, коли біля стін Сталінграда загоралася зоря нашої Перемоги… 19 травня 1944 p., коли ще тривали бої за Україну, ЦК КП(б)У ухвалив постанову про організацію республіканської виставки «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників». У постанові були визначені цілі й завдання виставки і затверджений її попередній тематичний план. Під виставку був відведений один з кращих будинків Києва — будинок № 19 по вул. Кірова. Близько 100 художників і скульпторів Києва, Москви, Ленінграда, Харкова, Львова і інших міст Радянського Союзу взяли участь в оформленні виставки. Колектив наукових співробітників зібрав близько 15.000 експонатів, обробив їх і склав експозицію. За короткий час уся підготовна робота була закінчена. 30 квітня 1946 р. виставка була відкрита для масового відвідування. Розташовані в 19 залах в хронологічній послідовності документи, живопис, скульптура, фото, особисті речі героїв-партизанів яскраво показують героїчну епопею боротьби українського народу проти німецько-фашистських загарбників. З 19 залів виставки 11 присвячені хронологічному показу історії партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни. Дальші зали знайомлять відвідувача з окремими видами бойової діяльності партизанів, з їхнім побутом, а також з підсумками партизанської боротьби на Україні.Документ Куп'янська округа(Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей МихайловичВидання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.Документ Матеріали до опису округ УСРР. Херсонська округа(Харків : Видання Центрального статистичного управління УСРР, 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, М.Рада Народніх Комісарів України в звязку з останньою адміністративною реформою доручила Центральному Статистичному Управлінню скласти статистичний опис округ за новими адміністративними межами їх. Доручення се було дано в листопаді минулого року, саме в той час, коли в ЦСУ, з одного боку, наводилися підсумки в деяких виконаних перед тим роботах, а з другого — стояли на черзі нові обслідування, що мали зафіксувати стан тих чи инших явищ на початок нового господарчого року. Отож і здавалося недоцільним при таких умовах подавати відомості вже досить запізнені, в той час коли незабаром передбачалася можливість подати відомості значно ближчі до сучасного моменту й разом із тим повніші; для того треба було лише одсунути на який час остаточне складання матеріялів. ЦСУ стало саме на сей ґрунт, і, подаючи оце тепер складені збірки матеріялів до опису округ, вважає, що таке невеличке відсунення видання цілковито себе виправдало. Треба завважити, що хоч адміністративна реформа й вважалася формально на 1 жовтня 1925 року вже остаточно переведеною, але на місцях фактично ще й надалі продовжувалися деякі зміни меж районів, і одні з них збільшувалися, другі зменшувалися. При таких поточних змінах ані статбюра, ані тим більше ЦСУ не мали спроможности своєчасно їх зафіксувати й перерахувати відповідно до того статистичні матеріяли. Через те можливо, що ті відомості, які наводяться нижче в таблицях, не відповідають уже сучасним межам. Але місцеві робітники се одразу помітять і візьмуть на увагу користуючись ними.Документ Недороды на Украине : их районы, частота и размеры(Харьков ; Киев : Держсільгоспвидав, 1931) Самбикин, Михаил Митрофанович; Самбикін, Михайло Митрофанович15 февраля 1928 года Госплан УССР (сельскохозяйственная секция) предложил мне исполнить работу на тему: „Недороды на Украине, их районы, частота и размеры". Работу предложено было мне закончить к 15 мая 1928 года. Для исполнения данной работы мне были предоставлены Госпланом материалы об урожайности сельскохозяйственных культур, которые были собраны ЦСУ. Кроме того по моим указаниям Госплан обратился к некоторым метеорологическим станциям Украины с просьбой выслать мне нужные материалы для моей работы. По моей личной просьбе Зав. Надчерноморским отделом Укрмета Н. К. Софотеров предоставил в мое распоряжение данные о температуре и осадках за время существования метеорологических наблюдений в г. Одессе, за что выражаю ему свою глубокую благодарность. 8 июня 1928 года настоящую работу я доложил сельскохозяйственной секции Госплана на особом совещании. В заключении выражаю благодарность студенту физико-математич. секции Полтавского ИНО Н. Д. Суворовой за то, что она в продолжение трех месяцев вела все кропотливые вычисления для данной работы и составляла все основные и текстовые таблицы и карты распределения урожаев по территории Украины. Настоящая работа должна была выйти из печати еще в 1928 г. По независящим от нас обстоятельствам она выходит из печати только в 1931 г. Текущая ценность ее до некоторой степени потеряна, но мы ее печатаем без изменений, учитывая ее значение, как попытку объяснить непреложным языком цифр полную зависимость бывших крестьянских хозяйств от погодных условий. Мы уверены, что наши данные помогут будущим исследователям связать экономику прошлого с современной и сделать соответствующие выводы, подтверждающие, что единственным выходом из создавшегося положения являлась реконструкция сельского хозяйства на социалистических основаниях. Проф. М. Самбикин.Документ Восстановление лесного хозяйства Украины(Харьков : Издательский отдел Наркомзема, 1923) Марченко, Александр Григорьевич; Марченко, Олександр ГригоровичПо данным, имеющимся в Лесном Управлении НКЗ, общая площадь лесов УССР равняется 3.217. - 42 дес. В границах лесных массивов имеются удобные лесные площади, велесные угодья, неудобные пространства, как, напр., болота, наконец, дороги и просеки. Предварительные обследования лесов Украины показывают, что у нас удобной лесной площади имеется всего на всего 2.878 874 дес., что составляет 88°/0 общей площади лесов. Остальные 338.968 дес., т. е. 12% общей площади лесов, приходятся на нелесные угодья, неудобные пространства, дороги и просеки. Удобная лесная площадь частью покрыта лесом, частью непокрыта. Из 2.878.874 дес. удобной лесной площади покрыто лесом 1.876.763 дес., т.е. 64%. Остальные 870 527 дес. удобной лесной площади, или 36%. приходятся на невозобновившиеся лесосеки и небольшие поляны.Документ По околицях Харкова(Харків : Державне видавництво України, 1929) Платонов, К.Коли запитати першого-ліпшого харківчанина про географічне становище Харкова, то майже кожний відповість — „так, на Україні, між Москвою та Кримом"... Цим туманним визначенням вичерпуються звичайно відомості харківчан у цьому питанні. Проте наша українська столиця, як і всякий інший пункт на земній кулі, має своє точне географічне становище, а саме — пересіч 50° 0' 10" північної широти з 36° 13'43,5" східньої довготи, рахуючи від Гринвича (мапа І). Яке ж природне оточення Харкова ? Це питання ще менш популярне серед широких кіл харківчан, і нам хотілося б трохи висвітлити його. Харків лежить в так званій лісо - степовій смузі, тобто, як показує сама назва, у місці переходу лісів, що тягнуться до нас з півночі, у безмежні південно-російські степи. Цим визначається весь ляндшафт харківських околиць — часта зміна лісових ділянок на поля, полів — на бори надає йому живости та інтересу.Документ Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх(Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариствоЗ історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.
