9. Рідкісні та цінні видання

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9

У колекціях цього розділу розміщені електронні версії рідкісних і цінних видань ХІХ - ХХ ст.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Документ
    Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх
    (Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариство
    З історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.
  • Ескіз
    Документ
    Довідник про Харківський державний університет (для вступників)
    (Харків : Видання ХДУ, 1934) Харківський державний університет
    Найстаріший на Україні Університет. Харківському університету в січні 1935 року минає 130 років. Адрес Харківського Державного Університету Харків, вул. Вільної Академії № 14.
  • Ескіз
    Документ
    Народно-господарський план Харківської області на 1934 рік
    (Харків: Трансжелдориздат, 1934) Загер, Соломон Акимович; Шахматов, М.Г.; Каневський, А.Г.; Харківська обласна планова комісія
    За загальним планом житлового будівництва області на 1933 рік було накреслено капітальні вкладення в сумі 41.800,0 тис. крб., в тім числі лінією житлокооперації 19.600 тис. крб. Матеріальний обсяг будівницва був прийнятий у 355,4 тис. кв. мтр. з тим, щоб протягом року ввести в експлуатацію 250 тис. кв. метр, житлоплощі, а по решті об'єктів з площею в 105,4 тис. кв. метр, підвищити технічну готовність до меж, що дають змогу провадити внутрішні обробні роботи взимку. 1933 року введено в експлуатацію 145,6 тис. кв. метр, замість 128 тис. кв. метр., зданих в експлуатацію 1932 року. Проте, план житлобудівництва не виконано. Фінансова програма 1933 року виконана на 71%. Освоєно близько 30,0 міл. крб. з накреслених за планом 41,8 міл. крб.
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928–29 рік (матеріали до звітної кампанії Рад)
    (Харків : Видання Харківського окрвиконкому, 1929) Харківський окрвиконком
  • Ескіз
    Документ
    Харківська округа : статистичний щорічник
    (Харків : Харківське округове статистичне бюро, 1927) Шпак, С.Е.; Харківське округове статистичне бюро ЦСУ УРСР
    Із фондів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Рабочие подростки гор. Харькова. По материалам обследования, разработанным в статбюро Харьковского Рабмеда при 1 Укр. Инст. Раб. Мед.
    (Харьков : Харьковпечать, 1925) Алапин, В.; Алапін, В.
    Излагая результаты Харьковского обследования, мы могли только регистрировать факты, отмечая их значение и воздерживаясь от каких-либо выводов. Даже при беглом просмотре цифр, его нельзя назвать удовлетворительным. Серьезные нарушения здоровья отмечены у значительного круга подростков — от до всего их состава. Как указывалось выше, максимальную заболеваемость дает табачная и полиграфическая промышленности. Машиностроение можно считать относительно „благополучным". Только разработка материала обследования во всеукраинском масштабе и дальнейшее накопление материала из года в год повторяющихся обследований позволят впоследствии ответить на целый ряд интересных и практически важных вопросов о состоянии здоровья рабочих подростков, в связи с половыми, возрастными и национальными различиями и влиянии профессионального труда на подрастающее поколение.
  • Ескіз
    Документ
    Літературний журнал. – 1941. – № 6 (вересень)
    (Київ ; Харков : Видавництво «Радянський письменник». Книжкова фабрика ім. Г.І. Петровського, Харків, вул. К. Маркса, № 1., 1941-09) б/а
    Літературний журнал. Орган Спілки радянських письменників України. Відповідальний редактор Ол. Десняк. Рік видання шостий. Адрес редакції: Харків, Чернишевська вулиця, 59.
  • Ескіз
    Документ
    Літературний журнал. – 1941. – № 5 (серпень)
    (Київ ; Харков : Видавництво «Радянський письменник». Книжкова фабрика ім. Г.І. Петровського, Харків, вул. К. Маркса, № 1., 1941-08) б/а
    Літературний журнал. Орган Спілки радянських письменників України. Відповідальний редактор Ол. Десняк. Рік видання шостий. Адрес редакції: Харків, Чернишевська вулиця, 59.
  • Ескіз
    Документ
    Каталог видань Кооперативного видавництва «Рух»
    (Харків : Кооперативне видавництво «Рух»., 1929) «Рух», видавництво (Харків)
    Кооперативне видавництво "Рух" існує з 24 грудня 1921 року. За час до 1-го жовтня 1928 року видано назв 317. Продукція Рух'у змістом скерована на масового читача. Всі видання РУХ'у можна набувати по книгариях Державного Видавництва України, Книгоспілкита по всіх книгарнях і кіосках
  • Ескіз
    Документ
    Всесвіт. – 1929. – № 30 (4 серпня)
    (Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-08-04)
    Коло порту метушливого, коло моря синього, там, де місто припадає до берега крутим військовим спуском, широко розташувався великий будинок, колись аристократичний особняк, що тепер обернувся в «Досвідний дитячий садок ім. Тараса Шевченка». На початку свого існування містився він у самій гущавині портового галасу, в помешканні колишнього епархіяльного свічного заводу. Призначали його для дітей портових вантажників, - більшістю вихідців із безземельних округ України, - а тому навчання одразу провадили тут українською мовою. Це був перший український садок в Одесі… (О. Яблонський).