9. Рідкісні та цінні видання
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9
У колекціях цього розділу розміщені електронні версії рідкісних і цінних видань ХІХ - ХХ ст.
Переглянути
13 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх(Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариствоЗ історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.Документ Довідник про Харківський державний університет (для вступників)(Харків : Видання ХДУ, 1934) Харківський державний університетНайстаріший на Україні Університет. Харківському університету в січні 1935 року минає 130 років. Адрес Харківського Державного Університету Харків, вул. Вільної Академії № 14.Документ Народно-господарський план Харківської області на 1934 рік(Харків: Трансжелдориздат, 1934) Загер, Соломон Акимович; Шахматов, М.Г.; Каневський, А.Г.; Харківська обласна планова комісіяЗа загальним планом житлового будівництва області на 1933 рік було накреслено капітальні вкладення в сумі 41.800,0 тис. крб., в тім числі лінією житлокооперації 19.600 тис. крб. Матеріальний обсяг будівницва був прийнятий у 355,4 тис. кв. мтр. з тим, щоб протягом року ввести в експлуатацію 250 тис. кв. метр, житлоплощі, а по решті об'єктів з площею в 105,4 тис. кв. метр, підвищити технічну готовність до меж, що дають змогу провадити внутрішні обробні роботи взимку. 1933 року введено в експлуатацію 145,6 тис. кв. метр, замість 128 тис. кв. метр., зданих в експлуатацію 1932 року. Проте, план житлобудівництва не виконано. Фінансова програма 1933 року виконана на 71%. Освоєно близько 30,0 міл. крб. з накреслених за планом 41,8 міл. крб.Документ Харківщина в цифрах на 1928–29 рік (матеріали до звітної кампанії Рад)(Харків : Видання Харківського окрвиконкому, 1929) Харківський окрвиконкомДокумент Харківська округа : статистичний щорічник(Харків : Харківське округове статистичне бюро, 1927) Шпак, С.Е.; Харківське округове статистичне бюро ЦСУ УРСРІз фондів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.Документ Рабочие подростки гор. Харькова. По материалам обследования, разработанным в статбюро Харьковского Рабмеда при 1 Укр. Инст. Раб. Мед.(Харьков : Харьковпечать, 1925) Алапин, В.; Алапін, В.Излагая результаты Харьковского обследования, мы могли только регистрировать факты, отмечая их значение и воздерживаясь от каких-либо выводов. Даже при беглом просмотре цифр, его нельзя назвать удовлетворительным. Серьезные нарушения здоровья отмечены у значительного круга подростков — от до всего их состава. Как указывалось выше, максимальную заболеваемость дает табачная и полиграфическая промышленности. Машиностроение можно считать относительно „благополучным". Только разработка материала обследования во всеукраинском масштабе и дальнейшее накопление материала из года в год повторяющихся обследований позволят впоследствии ответить на целый ряд интересных и практически важных вопросов о состоянии здоровья рабочих подростков, в связи с половыми, возрастными и национальными различиями и влиянии профессионального труда на подрастающее поколение.Документ Літературний журнал. – 1941. – № 6 (вересень)(Київ ; Харков : Видавництво «Радянський письменник». Книжкова фабрика ім. Г.І. Петровського, Харків, вул. К. Маркса, № 1., 1941-09) б/аЛітературний журнал. Орган Спілки радянських письменників України. Відповідальний редактор Ол. Десняк. Рік видання шостий. Адрес редакції: Харків, Чернишевська вулиця, 59.Документ Літературний журнал. – 1941. – № 5 (серпень)(Київ ; Харков : Видавництво «Радянський письменник». Книжкова фабрика ім. Г.І. Петровського, Харків, вул. К. Маркса, № 1., 1941-08) б/аЛітературний журнал. Орган Спілки радянських письменників України. Відповідальний редактор Ол. Десняк. Рік видання шостий. Адрес редакції: Харків, Чернишевська вулиця, 59.Документ Трактороград(Харків : ДВОУ Державне видавництво «Пролетар», 1931) Мусьев, С.; Мус'єв, С.При виборі місця для розташування майбутнього соціалістичного міста, що йому ми поки даємо умовну назву „Трактороград", одним із головних міркувань було те, що обслуговуваний містом тракторний завод буде збудований в шости кілометрах од Харкова, на так званому Лосевому майдані. Десятки тисяч робітників і службовців тракторного й інших заводів, розташованих на майдані та інших адміністративних і соціяльно-культурних установ, що обслуговують Тракторобуд, оселяться в новім місті. Це висуває потребу максимального наближення міста до території заводу. З цієї потреби виникло два варіянти. Перший варіянт — збудувати місто на вільних масивах, що прилягають до східніх підвищених околиць Харкова, на Салтівському майдані. Другий варіянт — збудувати місто на території Лосевого майдану, на південь від тракторного заводу. Обидва варіянти рівноцінні щодо вартости всього будівництва. Будування соціялістичного міста, виходячи з розрахунку стотисячного населення, на Лосевому майдані орієнтовно коштуватиме 185.668 тисяч крб. Таку ж приблизно суму коштуватиме й будування міста на Салтівському майдані. Вибір припав на Лосевий майдан, і от з яких причин. Не даючи ніяких економічних переваг, будування міста на Салтівському майдані зв'язане з дуже гострою транспортною проблемою. Створюються величезні утруднення в справі перекидання робітників на місце роботи, Це перекидання забере в робітників по дві години часу, і зокрема обідню перерву не можна буде доцільно використати. Щоб дати можливість її доцільно використати, треба спеціяльно на території заводу збудувати низку додаткових установ харчування і культурного відпочинку на величезне число робітників. Опріч усього, Салтівський майдан перебуває в близькім сусідстві з невпорядкованими околицями Харкова і небезпечний щодо малярії заболоченими річками, що є в цьому районі. Зрозуміло, що абсолютно недоцільно будувати нове соціялістичне місто поблизу малярійних джерел і, звичайно, вибір припав на Лосевий майдан. Це місце своїм розташуванням не являє ніякої небезпеки для здоров'я населення, а щодо близькости до промислових підприємств, то, як запевняють високоавторитетні наукові сили, відокремлення промислового кварталу від житлового недоцільне, бо заходи охорони праці роблять сучасне виробництво безпечним для здоров'я людини. Крім того, питання транспортного зв'язку нового міста з Харковом розв'язується просто. Зв'язок із столицею буде забезпечено правильним курсуванням двох ваґонів трамвайних потягів з інтервалом на 20 хвилин. За орієнтовними підрахунками, для цього треба 6 моторових і стільки ж причіпних трамвайних ваґонів. Зв'язок нового міста з Харковом буде ще здійснюватись за допомогою асфальто-бетонного шосе і залізниць.Документ Похорон друга(Київ; Харків: Українське Державне видавництво . Друкарня «Мистецтво», Харків ., 1945) Тичина, Павло Григорович"І строки минули — вдарила війна. І друг подав про себе вістку: вся ж країна гордилась ним, який, немов той плуг, в'оравсь у ворога! І кров зміїна круг нього по коліна піднялась... Та друг мій, Ярослав, ще й після того не раз був на устах усіх. Велась жорстока боротьба за Харків. Строго його оточували наші. Все ж нерівні були сили, й Ярославу прийшлося битись в загравах пожеж всю ніч проти восьми. Ще більшу славу він заслужив собі, як врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти. З військом він одвоював село, та й сам погинув..."
