9. Рідкісні та цінні видання

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9

У колекціях цього розділу розміщені електронні версії рідкісних і цінних видань ХІХ - ХХ ст.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Літературний журнал. – 1941. – № 6 (вересень)
    (Київ ; Харков : Видавництво «Радянський письменник». Книжкова фабрика ім. Г.І. Петровського, Харків, вул. К. Маркса, № 1., 1941-09) б/а
    Літературний журнал. Орган Спілки радянських письменників України. Відповідальний редактор Ол. Десняк. Рік видання шостий. Адрес редакції: Харків, Чернишевська вулиця, 59.
  • Ескіз
    Документ
    Літературний журнал. – 1941. – № 5 (серпень)
    (Київ ; Харков : Видавництво «Радянський письменник». Книжкова фабрика ім. Г.І. Петровського, Харків, вул. К. Маркса, № 1., 1941-08) б/а
    Літературний журнал. Орган Спілки радянських письменників України. Відповідальний редактор Ол. Десняк. Рік видання шостий. Адрес редакції: Харків, Чернишевська вулиця, 59.
  • Ескіз
    Документ
    Битва за Днепр
    (Москва: ОГИЗ Государственное издательство политической литературы., 1944) Исаев, Федор Михайлович; Ісаєв, Федір Михайлович
    Красной Армии пришлось форсировать Днепр на огромном фронте, протяжением в 700 километров, и именно там, где он наиболее широк и многоводен, т. е. на среднем и нижнем его течении. Огромную трудность представляло то, что возвышенный западный берег, находившийся в руках противника и заранее подготовленный им к обороне, господствует над восточным берегом. Перед Красной Армией на противоположном берегу могучей реки стоял сильный, оснащённый всеми средствами современной военной техники противник, оборонявшийся с предельным упорством и ожесточением. Тем не менее советские войска чрезвычайно быстро форсировали Днепр, захватили плацдармы на его западном берегу, расширили их, несмотря на отчаянное сопротивление противника, и развили затем свои наступательные операции на сотни километров в глубину. В битве за Днепр можно различить четыре этапа: первый этап — операция на подступах к Днепру и выход к реке (сентябрь); второй этап — форсирование Днепра, захват плацдармов на правом берегу, прорыв рубежа реки Молочной и изоляция Крыма (октябрь); третий этап — расширение захваченных плацдармов, Киевская и Гомельская операции, отражение контрнаступления противника на Киевском направлении (ноябрь и большая часть декабря); на этом этапе битва за Днепр перерастает в битву за Правобережную Украину; четвёртый этап — переход Красной Армии в дальнейшее наступление.
  • Ескіз
    Документ
    Украине вольной жить!
    (Москва : ОГИЗ Государственное издательство художественной литературы, 1944) Стельмах, Михайло Афанасьевич; Стельмах, Михайло Опанасович; Кончаловская, Наталья Петровна; Кончаловська, Наталія Петрівна
    «Украине вольной жить!» — так называется книжка стихов Михайлы Стельмаха, — поэта, чей лирический герой ведёт родословную свою от трудовых поколений, исконно и издревле владевших счастливой украинской землёй. Пахари и сельские ремесленники — колесники (стельмах—это и значит в переводе — колесник), шорники, плотники — мастера на все руки, безымённые, но гордые творцы, хозяева жизни, — вот родня поэта, которую он помнит и славит. Это жизнелюбивые и добрые люди, радующиеся своему умению, плодам своего труда («Шорник», «Плотник», «На пасеке»). «Украине ВОЛЬНОЙ жить!» — первая книга Стельмаха, переведённая на русский язык, но она даёт ясное представление о творческой сущности молодого автора, с которым наш читатель знакомится впервые. Сборник стихов Михайлы Стельмаха, в переводах Н. Кончаловской, детально передающей поэтические замыслы автора и сохраняющей в большинстве случаев его характерные лирические интонации, составляется Государственным издательством художественной литературы в знаменательнейшие дни торжества Советской Украины, освобождённой от фашистских захватчиков. Так же, как лучшие произведения других украинских поэтов, книга «Украине вольной жить!» говорит о глубиннейших думах и чувствах вольнолюбивого, благородного украинского народа, который возвратился к свободной творческой жизни в семье советских народов. А. Адалис
  • Ескіз
    Документ
    Воля непреложна
    (Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе , Харків ., 1941) Тичина, Павло
    Ти, земле наша, рідная, святая! Ти, батьківщино люба золотая ! Це знову напад? З ворогом двобій? — Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! Чого від тебе ворогу потрібно? За що свою він злість зганяє дрібно? Бо ти єдина, вільна на весь світ. В тобі свобода й сонце, ясен цвіт! (Павло Тичина).
  • Ескіз
    Документ
    В дні вітчизняної війни
    (Київ ; Харків : Радянський письменник, 1941) Бажан, Микола Платонович; Василевська, Ванда Львівна; Корнійчук, Олександр Євдокимович
    Фашистські листівки розкидаються над лісами і глибокими ярами на зайнятій українській території. Зміст цих листівок такий: „Українці, бій закінчений. Ми перемогли. Навіщо ви стріляєте нам у спину, нападаєте на наші обози, вбиваєте наших солдатів? Це неблагородний вчинок. Виходьте з лісів, припиніть стрільбу ; неблагородно стріляти з лісу, нападати вночі на наші частини. Це не війна, а бандитизм, і ми за це будемо поголовно розстрілювати".
  • Ескіз
    Документ
    Фольклор Вітчизняної війни
    (Львів : Львівський обласний Будинок народної творчості. Респ. Друко-хромолітографія «Атлас»., 1945)
    Матеріал зібраний в західних областях УРСР – Львівській, Дрогобицькій, Станіславській, Тернопільській – фольклорною секцією Львівського обласного Будинку народної творчості. Збирачі: В. Лавриненко, І. Люклян, А. Мацкевич, С. Товарницька.
  • Ескіз
    Документ
    Збірник пісень Вітчизняної війни. Складено з творів композиторів Харкова до річниці визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників
    (Харків : Видавництво «Соціалістична Харківщина». Друкарня «Мистецтво»., 1944)
    "Напередодні Вітчизняної війни Харківська Спілка Радянських Композиторів являла собою один з найміцніших творчих колективів на Україні, що складався з 36-ти композиторів та музикознавців. Потрапивши під час евакуації до братніх національних республік Радянського Союзу, харківські композитори, з одного боку, значно збагатили свою музичну мову вивченням на місці музичного фольклору цих республік і, з другого боку, своєю творчістю внесли багато цінного в розвиток музичної культури братніх республік. Треба також відзначити творчу роботу харківських композиторів у військових частинах. Композитор Лебединець за свою роботу в Академії ім. Молотова та у військових частинах Середньоазіатської Військової Округи одержав звання заслуженого діяча мистецтв Узбекської РСР. На конкурсі в Ашхабаді на похідну червоноармійську пісню Мейтус одержав першу премію, а Файнтух на конкурсі Середньоазіатської Військової Округи за свою стройову пісню „Зеленые фуражки" одержав третю премію. Повернувшись до рідного Харкова, наші композитори, ще з більшим піднесенням і творчим підйомом взялись до творчої праці. За короткий час поновлення роботи Спілки з'явилось багато творів, значне місце серед яких складають твори, присвячені визволенню Харкова: Лебединець—„Харківським дивізіям"; Тіц—„Навіки наш"; Гайдамака—„Пісня про Харків"; Дашевський—„Последняя почесть" (пісня пам'яті генерала Ватутіна); Нахабін—„Ой, поля, ви, поля"; Борисов—„Вперед в наступленье". За час відновлення роботи Харківської Спілки Композиторів члени Спілки—музикознавці закінчили ряд цікавих науково-дослідницьких робіт. Так, наприклад, кандидат мистецтвознавчих наук, професор Міклашевський закінчив свою цікаву працю „Музичне життя Харкова" від його заснування до наших часів. Доцент Тюменева закінчила дослідницьку роботу на тему: „Чайковський і українська народна пісня". Цю збірку вибраних пісень Харківська Спілка Композиторів склала до річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників. До цієї знаменної роковини колектив харківських композиторів приходить, як що і не в тому складі, як це було до війни, але знову згуртований як і раніше, навколо Спілки Композиторів і сповнений творчого ентузіазму в ім'я Вітчизни, в ім'я перемоги над заклятим ворогом, яка вже не за горами".