9. Рідкісні та цінні видання
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9
У колекціях цього розділу розміщені електронні версії рідкісних і цінних видань ХІХ - ХХ ст.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Вторая Международная конференция революционных писателей : доклады, резолюции, прения(Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1931) б/а«На основании решения Второй Международной конференции революционных писателей в 1931 году интернациональный журнал «Литература мировой революции» начинает выходить вместо «Вестника иностранной литературы».Документ Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей(Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.Документ Трактороград(Харків : ДВОУ Державне видавництво «Пролетар», 1931) Мусьев, С.; Мус'єв, С.При виборі місця для розташування майбутнього соціалістичного міста, що йому ми поки даємо умовну назву „Трактороград", одним із головних міркувань було те, що обслуговуваний містом тракторний завод буде збудований в шости кілометрах од Харкова, на так званому Лосевому майдані. Десятки тисяч робітників і службовців тракторного й інших заводів, розташованих на майдані та інших адміністративних і соціяльно-культурних установ, що обслуговують Тракторобуд, оселяться в новім місті. Це висуває потребу максимального наближення міста до території заводу. З цієї потреби виникло два варіянти. Перший варіянт — збудувати місто на вільних масивах, що прилягають до східніх підвищених околиць Харкова, на Салтівському майдані. Другий варіянт — збудувати місто на території Лосевого майдану, на південь від тракторного заводу. Обидва варіянти рівноцінні щодо вартости всього будівництва. Будування соціялістичного міста, виходячи з розрахунку стотисячного населення, на Лосевому майдані орієнтовно коштуватиме 185.668 тисяч крб. Таку ж приблизно суму коштуватиме й будування міста на Салтівському майдані. Вибір припав на Лосевий майдан, і от з яких причин. Не даючи ніяких економічних переваг, будування міста на Салтівському майдані зв'язане з дуже гострою транспортною проблемою. Створюються величезні утруднення в справі перекидання робітників на місце роботи, Це перекидання забере в робітників по дві години часу, і зокрема обідню перерву не можна буде доцільно використати. Щоб дати можливість її доцільно використати, треба спеціяльно на території заводу збудувати низку додаткових установ харчування і культурного відпочинку на величезне число робітників. Опріч усього, Салтівський майдан перебуває в близькім сусідстві з невпорядкованими околицями Харкова і небезпечний щодо малярії заболоченими річками, що є в цьому районі. Зрозуміло, що абсолютно недоцільно будувати нове соціялістичне місто поблизу малярійних джерел і, звичайно, вибір припав на Лосевий майдан. Це місце своїм розташуванням не являє ніякої небезпеки для здоров'я населення, а щодо близькости до промислових підприємств, то, як запевняють високоавторитетні наукові сили, відокремлення промислового кварталу від житлового недоцільне, бо заходи охорони праці роблять сучасне виробництво безпечним для здоров'я людини. Крім того, питання транспортного зв'язку нового міста з Харковом розв'язується просто. Зв'язок із столицею буде забезпечено правильним курсуванням двох ваґонів трамвайних потягів з інтервалом на 20 хвилин. За орієнтовними підрахунками, для цього треба 6 моторових і стільки ж причіпних трамвайних ваґонів. Зв'язок нового міста з Харковом буде ще здійснюватись за допомогою асфальто-бетонного шосе і залізниць.
