8. Українські видання
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/8
До колекцій цього розділу надходять електронні версії книг або періодика до 1860 р. видання, що надруковані українською мовою незалежно від території або будь-якою мовою (гражданським чи латинським шрифтом) на території сучасної України.
Переглянути
29 результатів
Результати пошуку
Документ Решение вопроса: в чем состоит истинное значение прагматической истории и какова должна быть ее обработка? : рассуждение, написанное кандидатом Александром Рославским-Петровским, для получения степени магистра исторических наук(Харьков : В Университетской типографии, 1839) Рославский-Петровский, Александр Петрович; Рославський-Петровський, Олександр ПетровичДокумент Учреждение для воспитания бедных девиц от Харьковского общества благотворения(Харьков : В университетской типографии, 1812)Конволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.Документ Высочайше утвержденные правила Харьковского общества благотворения(Харьков : В университетской типографии, 1812)Конволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.Документ Известие о Филотехническом обществе. Изданного в последних числах апреля месяца 1811 года, продолжение первое(Харьков : В Университетской типографии, 1811) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь НазаровичДокумент Речь о необходимости в настоящих обстоятельствах усилить домоводство, произнесенная в Харькове 13 января 1813 года в торжественном собрании Филотехнического общества Его членом и Правителем дел, Василием Назариевичем Каразиным. II(Харьков : В Университетской типографии, 1813) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь НазаровичДокумент Украинский вестник на 1816 год. Книги 8, 9, 10, 12(Харьков : В Университетской типографии, 1816) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка двенадцатая. Месяц декабрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-12) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка десятая. Месяц октябрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-10) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка девятая. Месяц сентябрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-09) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка восьмая. Месяц август(Харьков : В Университетской типографии, 1816-07) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »