Українське відродження (Третій Харків)
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Документ Наукові установи та організації УСРР(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1930) Державна Планова Комісія УСРРПрезидія Укрдержплану поклала на Бюро для вивчення продукційних сил завдання скласти п’ятирічного плана й виготовити матеріали до генерального плану науково-дослідчої роботи на Україні... Обслідовано, загалом беручи, 577 установ і організацій. Загальна кількість осіб, які працюють в урахованих установах та організаціях, понад 3300.Документ Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г."Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".Документ Харків будує [фотоальбом](Харків: Видання Харківської міської ради, 1931) Хитров, П.П.; Страхов, А.; Плахтій, І.П.; Шевченко, М.Д.; Сидоров, Олександр АндрійовичЖитловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на 1/3 довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловостіи і зросту населення, утворюючи цілу низку утруднень і перебоїв щодо задоволення потреб промисловости та побутових потреб населення. (Голова Харківської міської ради О. Сидоров).Документ Цілюща Україна: українські курорти(Харків : Державне видавництво України, 1930) Димний, МихайлоДокумент Харківський тракторний завод і новий Харків(Харків : Видавництво Харківської міської ради, 1930) Вольський, В.; Борфін, Б.На пустому досі Лосівському майдані за рік волею робітничої кляси виросте величезний завод. В червні 1931 року новий велетень дасть перший зазивний гудок, запрошуючи тисячі робітників до новеньких варстатів і машин. Через широко відчинені ворота заводу поповзуть довгою стрічкою десятки тисяч тракторів. Тракторний завод різко змінить не тільки обличчя Харкова, а й матиме великий вплив на всю промисловість України й навіть Союзу. Тракторобуд не буде поодинокий. Навколо нього виростуть нові великі заводи (верстатобудівний, струментальний, вісних залізниць, хемічної апаратури та ін.), будується соціялістичне місто.Документ Основные итоги работы правительства УССР за 1929 и 1930 годы : К районным съездам Советов 1931 года(Харьков : Издание Секретариата ВУЦИка и Управления делами СНК УССР, 1931) Украина. Совет Народных Комиссаров; Україна. Рада Народних КомісарівЭтот краткий обзор работы Правительства УССР за 1929 и 1930 годы издается с целью освещения главнейших моментов хозяйственно-политического развития УССР и практической работы Правительства УССР к районным съездам Советов, а также с целью ознакомления районного и сельского актива с основными установками в работе Правительства УССР за период времени XI до XII Всеукраинских Съездов Советов. Подробный отчет Правительства УССР с более полным освещением работы Правительства и развития социалистического строительства УССР будет издан отдельно к XII Всеукраинскому Съезду Советов.Документ Нарис з економіки Харківщини(Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.Документ Список установ Наросвіти та Охорони здоров'я м. Харкова та приміської смуги(Харків : Держдрукарня при Міськраді, 1931) Харківський міськплан, Культурно-соціальний секторМета цього видання дати відомості про фактичний стан мережі установ Наросвіти та Охорони Здоров'я установам, організаціям та поодиноким особам, що мають ті, або інші стосунки до культурно-соціяльного будівництва м. Харкова та його сільської зони. Списки установ Наросвіти складено на підставі обстеження, що його переведено Міськпляном за станом на 1/ХІ—1930 року, а установ Охорони Здоров'я—за матеріялами поточної статистики на 15/VI—1931 року. В складанні списків приймали участь також секції Наросвіти і Охорони Здоров'я Міськради. (Культурно-Соціяльний Сектор).Документ Пролетарській столиці УСРР – зразкове міське господарство : до грудневої сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1931) Сідоров, О.Великі проблеми стоять перед Харковом у галузі організації та зміцнення серед міського транспорту. Перетворення Харкова на великий індустріяльний, національно-культурний і адміністративно-політичний центр України, високий відсоток самодіяльного населення та втягнення у промисловість населення не лише міста, а й околишніх селищ і сіл, значно збільшує рухливість населення і попит на відповідний розвиток середміського транспорту (кількість їздок трамваєм та автобусами на мешканця за рік зросло з 113—1928 р. до 325—1931 р.) За сучасного стану, трамвай і автобуси задовольняють потреби у перевозках лише в невеликій мірі. Трамвай, що за кінець 1931 року має за віссю вулиць 52,6 клм. рейкових шляхів (9,75% протягу всіх вулиць міста) і лише 275 вагонів, має одночасну перевозну спроможність за місткістю рухомого складу близько 17500 пасажирів, за умов, що ранком лише Червонозаводського району треба підвозити понад 25.000 працюючих.Документ Бетонова революція(Харків : Держвидав України, 1931-10) Кандиба, Федір ЛьвовичНа бадьорій мові бетону слово трактор — одне з перших слів. Тракторний завод мав бути залізобетоновим і багато тисяч ваґонів з цементом, скаллям і піском повинні були пережувати бетономішалки, перевезти вагонетки і укласти бетонярі. Бетон — це темпи. Бетон визначав темпи і мав вирішити долю будівництва, долю майбутнього Харківського тракторного заводу і тих п'ятдесяти тисяч радянських «Інтернаціоналістів» щороку, що їх так нетерпляче чекають необсяжні радгоспні та колгоспні лани. Треба було опанувати бетоном, зробити його слухняним і вірним в руках будівництва. Це стало очевидним з самого початку. І проте сірі німецькі бетономішалки Кайзера, на пашпорті яких визначено, що бетономішалка може давати 240 замісів за вісім годин — давали 30 — 40 замісів. Люди возили бетон тачками. Теслярі, що робили опалубку і арматурники, що укладали залізний кістяк майбутнього залізобетону, не звикли ані до бетономішалки, ані до бетону. І бетономішалки відпочивали з кожної нагоди — вони чекали скалля, піску, цементу. Вони зупинялися через те, що не було води або електричного струму. Вони і стояли поки підготують роботу, щоб можна було далі укладати бетон... Бетономішалки, що стояли без діла, — замість жорстви, піску та цементу, жерли народні гроші, дефіцитну робочу силу і, що найголовніше, — з'їдали високі темпи роботи, без яких не можна було за рік збудувати завод-велетень.
