Українське відродження (Третій Харків)

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 25
  • Ескіз
    Документ
    Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.
    (Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління України
    З 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.
  • Ескіз
    Документ
    За дитячу книжку і кінофільм : збірка статтів
    (Харків : Плужанин, 1926) Биковець, Михайло Миколайович
    Авторові цих статтів — педагогові - журналістові з самого початку педроботи довелося на практиці спіткатися з великою бідою, що її наші діти мали і зараз ще відчувають: не було дитячої книжки в потрібній кількості та виборі, з охватом дітей-читачів різного віку. Подані в цій книжці статті в свій час були обговорені на засіданнях студії Плуга, деякі ще до друку, інші — потім, в них було внесено відповідні корективи і зауваження тов. студійців. Автор увів в цю книжку і кілька статтів про дитяче кіно, вважаючи, що остання справа ще в більшій мірі болючіша і ще менше розроблена педагогами, вже не кажучи про майже цілковиту відсутність статтів на цю тему в старій педагогічній літературі. Воно цілком зрозуміло, бо кіно набрало величезної популярности лише за останнє 10-річчя. Кіно в школі має колосальне майбутнє, яко педагогічний прийом та підсобник. В той же час економічні можливості вже дають змогу і в цій ділянці більше подумати про дітей. Шкільне кіно, мандрівне кіно, дитячі фільми і ті можливості, що може дати кіно в справі виховання й навчання — це те недалеке „завтра", яке на багато відсотків полегчить роботу педагогові, дасть незміримо багато нашим дітям і зробить навчання веселим, цікавим.
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928-29 рік
    (Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРР
    Мета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).
  • Ескіз
    Документ
    Алфавитно-предметный указатель к декретам, постановлениям, распоряжениям и приказам, изданным законодательными органами СССР и УССР, а также Харьковским губисполкомом и его отделами и опубликованным в следующих органах печати: «Московские известия», «Экономическая жизнь», «Вісти», «Пролетарий», «Коммунист», «Собрание узаконений». [Вып.3]. Сентябрь–октябрь—ноябрь–декабрь 1923 г.
    (Харьков : Издание Народного комиссариата рабоче-крестьянской инспекции, 1924) УССР, Народный комиссариат рабоче-крестьянской инспекции; УРСР, Народний комісаріат робітничо-селянської інспекції
    Выпускаемый Алфавитно-Предметный Указатель за Сентябрь-Декабрь 1923 года, включительно, является третьим и последним выпуском Алфавитно-Предметного Указателя, издаваемого Юрчастью НК РКИ в 1923 году. Весь кодификационный материал систематизирован под общей нумерацией в предметном и хронологическом порядке. В приложенном к Указателю алфавите сделана ссылка на порядковые номера, расположенные постранично в Указателе, начиная с 1352 номера—(1351-м номером окончен II-й выпуск). Встречающееся иногда отсутствие ссылки на обнародование постановлений законодательной власти в „Собрании Узаконений" об'ясняется невыходом изданий листков последнего к моменту выпуска настоящего Указателя. Юрчасть Народного Комиссариата РКИ.
  • Ескіз
    Документ
    Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх
    (Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариство
    З історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.
  • Ескіз
    Документ
    Переселение за пределы Украины
    (Харьков : Тип. ОИК'а, 1926) Яхонтов, Александр Петрович
    Постановлением 9-го Всеукраинского Съезда Советов признано необходимым „возбудить ходатайство перед Союзным Правительством о предоставлении права крестьянам Украины переселяться на свободные земли других частей Союза. Съезд признает желательным начать организованное переселение с лета этого года (1925 года). Переселенцы—украинцы разбросаны по всей территории СССР. Много их в прежнее время переселилось в районы национальных меньшинств (Казахская, Узбекская ССР). Раскрепощение национальностей, деколонизация Сибири, основные начала сельскохозяйственной политики Советской власти настойчиво требуют новых путей, новых методов колонизации окраин СССР. Цель настоящей работы заключается в том, чтобы облегчить работникам мест составить реальные планы переселения, наметить те районы из которых в первую очередь, нужно направить организованную волну переселенцев —с одной стороны. С другой стороны — наметить и те районы, в которые эта волна должна идти и принять меры к тому, чтобы не повторить ошибок прошлого при устройстве новоселов на новых местах, Если наша работа действительно облегчит составление реальных планов переселения, дав метод их составления, то можно считать что цель достигнута. П. Яхонтов. 11 ноября 1925 года
  • Ескіз
    Документ
    Украинская промышленность в условиях новой экономической политики
    (Харьков: Государственное издательство Украины, 1925) Жигалко, П.В.
    Предлагаемый очерк представляет собой сжатый экономический обзор основных путей развития украинской промышленности в условиях новой экономической политики. Все содержание разделяется на три главы. В первой рассмотрены запросы организации промышленности; во второй освещен процесс концентрации, начавшийся именно с первого года НЭП'а. И, наконец, в третьей приведена характеристика самого развития и роста промышленности. НЭП привел к образованию у нас нового фактора хозяйственной жизни — рынка, потерявшего почти всякое свое значение в период военного коммунизма. И поэтому рассмотрение всех вопросов существования промышленности в условиях НЭП'а должно быть тесно связано с изучением эволюции рынка. Такой метод и применен нами. П. Жигалко.
  • Ескіз
    Документ
    Рабоче-жилищное строительство в связи с жилищным вопросом на Украине
    (Харьков : Издание Госплана УССР, 1925) Поморцев, В.М.
    Жилищный вопрос в значительной мере обострен не только на Украине, но и во всем Союзе советских республик. Если не во всех районах УССР он уже принял угрожающие размеры (как напр.: в Харькове, Екатеринославе, Криворожье, Донбассе, городах Подолии и др.), то это лишь вопрос времени, и кризис этот, при непринятии соответственных мер к развитию нового жилстроительства, не замедлит сказаться. Необходимо в возможно срочном порядке приступить к планомерному увеличению недостающей жилой площади. В настоящий момент еще нет достаточных данных для выявления общего наличия и, главное, современного состояния жилищ в УССР. Анкетное обследование производится по линиям промышленности, комхозов и кооперативной. Обработка полученных материалов даст возможность в недалеком будущем уточнить данные, послужившие основанием для разрешения столь серьезной задачи, каковой является жилищная проблема. Настоящая брошюра представляет первую попытку некоторого освещения общих контрольных цифр, которые могут лечь в основу дальнейшей разработки жилищного вопроса.