Українське відродження (Третій Харків)

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Проект адміністративного центру і схема забудови житлового сектору навколо площі Дзержинського в Харкові
    (Харків : Державне видавництво України, 1929-12) Кондрашенко, Ф.П.
    Ген-плян земель, що охоплено проектом, займає полуднево-західню частину нагірного масиву, що спадає до району інтелектуальної діяльности за мапою районування Харкова і лежить між землями : Шатилівкою, Павлівкою, Університетським та Зоологічним садами та вулицею Карла Лібкнехта. Район характеризується, як незначно забудований в частині к. Університетських земель і відносно віддалений від існуючого центру без прямого сполучення з ним. Територія земель, що охоплено проектом, взято в межах: на південь — до Барачного провулку і яру над Шатилівкою, на полудень — до південної межі Університетського та Профспілкового саду, початку Римарської і продовження Сердюківського провулку; на схід до Клочківської вул. і великої Сумської ; на захід, до вулиці К. Лібкнехта. Схема планування визначає землі навколо площі Дзержинського та Ветеринарної, як центр нового Харкова, «адміністративне – сіті» й район житлобудинків – кварталів з усуспільненням і централізацією комунального впорядкування. Площа Дзержинського збирає з усіх сторін радіяльні вулиці і магістралі, що вкупі з концентричними вулицями на к. Університетських землях характеризують радіяльну систему плянування цих земель. Головні елементи пляну : підкова адміністративно урядово-громадських будівель з зеленим колом насаджень ; 14 – житлокварталів з будинками від 7 до 3 поверхів; смуга садів Зоологічного, Ботанічного та Університетського; схили к. Університетських земель.
  • Ескіз
    Документ
    По околицях Харкова
    (Харків : Державне видавництво України, 1929) Платонов, К.
    Коли запитати першого-ліпшого харківчанина про географічне становище Харкова, то майже кожний відповість — „так, на Україні, між Москвою та Кримом"... Цим туманним визначенням вичерпуються звичайно відомості харківчан у цьому питанні. Проте наша українська столиця, як і всякий інший пункт на земній кулі, має своє точне географічне становище, а саме — пересіч 50° 0' 10" північної широти з 36° 13'43,5" східньої довготи, рахуючи від Гринвича (мапа І). Яке ж природне оточення Харкова ? Це питання ще менш популярне серед широких кіл харківчан, і нам хотілося б трохи висвітлити його. Харків лежить в так званій лісо - степовій смузі, тобто, як показує сама назва, у місці переходу лісів, що тягнуться до нас з півночі, у безмежні південно-російські степи. Цим визначається весь ляндшафт харківських околиць — часта зміна лісових ділянок на поля, полів — на бори надає йому живости та інтересу.
  • Ескіз
    Документ
    Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх
    (Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариство
    З історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928–29 рік (матеріали до звітної кампанії Рад)
    (Харків : Видання Харківського окрвиконкому, 1929) Харківський окрвиконком
  • Ескіз
    Документ
    Харківська округа : статистичний щорічник
    (Харків : Харківське округове статистичне бюро, 1927) Шпак, С.Е.; Харківське округове статистичне бюро ЦСУ УРСР
    Із фондів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Местное хозяйство и финансы Харьковщины. 1924–1925 год: популярный очерк
    (Харьков : Издательство «Пролетарий»., 1925) Тугушев, С.С.; Лифшиц, Н.М.
    Под редакцией М.Л. Леонтьева.
  • Ескіз
    Документ
    Рабочие подростки гор. Харькова. По материалам обследования, разработанным в статбюро Харьковского Рабмеда при 1 Укр. Инст. Раб. Мед.
    (Харьков : Харьковпечать, 1925) Алапин, В.; Алапін, В.
    Излагая результаты Харьковского обследования, мы могли только регистрировать факты, отмечая их значение и воздерживаясь от каких-либо выводов. Даже при беглом просмотре цифр, его нельзя назвать удовлетворительным. Серьезные нарушения здоровья отмечены у значительного круга подростков — от до всего их состава. Как указывалось выше, максимальную заболеваемость дает табачная и полиграфическая промышленности. Машиностроение можно считать относительно „благополучным". Только разработка материала обследования во всеукраинском масштабе и дальнейшее накопление материала из года в год повторяющихся обследований позволят впоследствии ответить на целый ряд интересных и практически важных вопросов о состоянии здоровья рабочих подростков, в связи с половыми, возрастными и национальными различиями и влиянии профессионального труда на подрастающее поколение.
  • Ескіз
    Документ
    Старий Харків : нариси
    (Харків : Державне видавництво України, 1929) Іволгін, В.
    Нариси ці є лише окремі епізоди з історії розвитку Харкова та його колоритного побуту. Хронологічно вони не мають безпосереднього звязку. „Заснування Харкова", будування його, події, що так чи інакше відбивалися на розвитку нової південної фортеці, що стала на захист Московської держави від наскоків татар, дано хоч і послідовно, але лише за період з заснування міста до 1738 року — останньої дати нападів татар на Слобідську Україну. „Підземне місто" — це не тільки розвідка за архівними матеріялами та спеціяльною літературою: тут з початку до кінця все перевірено персональним оглядом печерного лабіринту. На жаль, якраз цей цікавий історичний пам'ятник давноминулої доби не залишив по собі будь-яких більш-менш повних відомостей. „Мерзкое следствіе по харьковскому гнусному делу" — надзвичайно цікавий документ. Він характеризує побут „державного" керування країною за часів Павла І. „Бунт на Михайлівському майдані" — останній нарис. Його вже взято з останніх часів. В колишньому управлінні харківського поліцмайстра залишилися документи про цей бунт, що колись дуже схвилював урядовців і надав Харкову характеристики бурхливого міста. Всі ці нариси написано перш за все за допомогою: „Летописи Харьковской епархии" — великої праці епіскопа Філарета ; орієнтаційних відомостей П. Щелкова з його рідкої тепер книжки „Историческая хронология Харьковской губернии"; надзвичайно цінних відомостей з „Истории гор. Харькова за 250 лет" акад. Д. І. Багалія й інших його праць; паперів Чірікова ; „Своду законов Российской империи" ; документів з діловодства управління харківського поліцмайстра й инших. (Іволгін В.)
  • Ескіз
    Документ
    Харьковщина в цифрах и фактах. Т. II. Против троцкистско-меньшевистской оппозиции
    (Харьков : Издательство «Пролетарий», 1928) Харьковский округ; Харківський округ; Харківський округ
    Мы приводим здесь факты и цифры из жизни Харьковского округа.