Харків очима сучасників

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11
  • Ескіз
    Документ
    Старі хати Харкова
    (Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович
    "Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.
  • Ескіз
    Документ
    Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини
    (Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович
    Стефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.
  • Ескіз
    Документ
    Наша столиця Харків
    (Харків : Державне видавництво України, 1928) Надольський, С.А.; Філянська, Ярина
  • Ескіз
    Документ
    Кустарные промыслы Харьковской губернии: изготовление рогож, шапок, картузов, шитье шуб
    (Харьков : Кооперативная типография, 1920) Ливенцев [Левенцев], Н.; Харьковское губернское статистическое бюро; Харківське губернське статистичне бюро
    Выработка рогож в Харьковской губернии стоит в иных условиях, чем в центральной части России. Там рогожи приготовляются из мочалы, следовательно производство связано только до известной степени с лесистостью, с местом производства мочалы. Не то мы видим в Харьковской губернии. Производство здесь связано с местом произрастания материалов для рогожи, т. к. куга и рогоза, из коих она выделывается, не выдерживает дальней перевозки, как тяжеловесный и сравнительно недорогой материал. Вироблення рогожу в Харківській губернії стоїть в інших умовах, ніж у центральній частині Росії. Там рогожі готуються з мочали, отже виробництво пов'язане лише певною мірою з лісистістю, з місцем виробництва мочали. Не те ми бачимо в Харківській губернії. Виробництво тут пов'язане з місцем зростання матеріалів для рогожі, тому що куга і рогоза, з яких вона виробляється, не витримує далекого перевезення, як великоваговий і порівняно недорогий матеріал.
  • Ескіз
    Документ
    Квартирная плата. Коммунальные услуги и административное выселение по гор. Харькову : офицальные постановления с практическими разъяснениями
    (Харьков : Юридическое издательство НКЮ УССР : Типо-литография ПУУВО им. Фрунзе, 1925) Готфрид, И.М.
    Задачей настоящей брошюры является практическое комментирование действующих сейчас в гор. Харькове норм квартирной платы. Нормы эти установлены обязательным постановлением Харьковского Губисполкома от 14/XII-23 г. с последовавшими к нему в дальнейшем (также в виде обязательных постановлений) изменениями и дополнениями от 20/ІІІ-24 г., 22/ІІІ-24 г. и 5/VII-24 Г.
  • Ескіз
    Документ
    Куп'янська округа
    (Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей Михайлович
    Видання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.
  • Ескіз
    Документ
    Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх
    (Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариство
    З історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.
  • Ескіз
    Документ
    Путь селянина : сборник популярных статей по основным вопросам сельского хозяйства Харьковской губернии
    (Харьков : Типо-литография «Книгоспілки», 1925) Харьковское губземуправление; Харківське губземуправління
    Горькое досадное чувство в прошлом году было у огромной части селян Харьковщины! Вся работа целого года пошла прахом. Немилосердное солнце выжгло с весны радовавшие глаз хозяина хлеба: пуд-два дала копа жита, пудов 13—20 набиралося с десятины озимого. Яровые были не лучше, кое-где и хуже озимых. В общем по Харьковщине в 1924 году почти та же картина засухи и неурожая, какую не забыли мы еще по 1921 году. Конечно, таких тяжелых последствий от засухи, как в 1921 г., теперь не было. Страна стала сильнее: увеличилась, по сравнению с 1921 г., посевная площадь, более или менее наладилась вся хозяйственная жизнь, заводы, фабрики, рудники восстановлены и все усиливают и улучшают свою работу, исправно работают наши железные дороги, есть во многих районах кой-какие излишки хлеба от урожаев двух последних лет и правительство обеспечивает своевременной переброской излишков пострадавшие от неурожая места. Одним словом, хотя засуха 1924 года и не уступит засухе 1921 года, она нам была менее страшна: мы стали много сильнее.
  • Ескіз
    Документ
    Харківська округа : статистичний щорічник
    (Харків : Харківське округове статистичне бюро, 1927) Шпак, С.Е.; Харківське округове статистичне бюро ЦСУ УРСР
    Із фондів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Местное хозяйство и финансы Харьковщины. 1924–1925 год: популярный очерк
    (Харьков : Издательство «Пролетарий»., 1925) Тугушев, С.С.; Лифшиц, Н.М.
    Под редакцией М.Л. Леонтьева.