Харків очима сучасників

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Кустарные промыслы Харьковской губернии: изготовление рогож, шапок, картузов, шитье шуб
    (Харьков : Кооперативная типография, 1920) Ливенцев [Левенцев], Н.; Харьковское губернское статистическое бюро; Харківське губернське статистичне бюро
    Выработка рогож в Харьковской губернии стоит в иных условиях, чем в центральной части России. Там рогожи приготовляются из мочалы, следовательно производство связано только до известной степени с лесистостью, с местом производства мочалы. Не то мы видим в Харьковской губернии. Производство здесь связано с местом произрастания материалов для рогожи, т. к. куга и рогоза, из коих она выделывается, не выдерживает дальней перевозки, как тяжеловесный и сравнительно недорогой материал. Вироблення рогожу в Харківській губернії стоїть в інших умовах, ніж у центральній частині Росії. Там рогожі готуються з мочали, отже виробництво пов'язане лише певною мірою з лісистістю, з місцем виробництва мочали. Не те ми бачимо в Харківській губернії. Виробництво тут пов'язане з місцем зростання матеріалів для рогожі, тому що куга і рогоза, з яких вона виробляється, не витримує далекого перевезення, як великоваговий і порівняно недорогий матеріал.
  • Ескіз
    Документ
    Квартирная плата. Коммунальные услуги и административное выселение по гор. Харькову : офицальные постановления с практическими разъяснениями
    (Харьков : Юридическое издательство НКЮ УССР : Типо-литография ПУУВО им. Фрунзе, 1925) Готфрид, И.М.
    Задачей настоящей брошюры является практическое комментирование действующих сейчас в гор. Харькове норм квартирной платы. Нормы эти установлены обязательным постановлением Харьковского Губисполкома от 14/XII-23 г. с последовавшими к нему в дальнейшем (также в виде обязательных постановлений) изменениями и дополнениями от 20/ІІІ-24 г., 22/ІІІ-24 г. и 5/VII-24 Г.
  • Ескіз
    Документ
    Куп'янська округа
    (Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей Михайлович
    Видання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.
  • Ескіз
    Документ
    Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх
    (Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариство
    З історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.
  • Ескіз
    Документ
    Путь селянина : сборник популярных статей по основным вопросам сельского хозяйства Харьковской губернии
    (Харьков : Типо-литография «Книгоспілки», 1925) Харьковское губземуправление; Харківське губземуправління
    Горькое досадное чувство в прошлом году было у огромной части селян Харьковщины! Вся работа целого года пошла прахом. Немилосердное солнце выжгло с весны радовавшие глаз хозяина хлеба: пуд-два дала копа жита, пудов 13—20 набиралося с десятины озимого. Яровые были не лучше, кое-где и хуже озимых. В общем по Харьковщине в 1924 году почти та же картина засухи и неурожая, какую не забыли мы еще по 1921 году. Конечно, таких тяжелых последствий от засухи, как в 1921 г., теперь не было. Страна стала сильнее: увеличилась, по сравнению с 1921 г., посевная площадь, более или менее наладилась вся хозяйственная жизнь, заводы, фабрики, рудники восстановлены и все усиливают и улучшают свою работу, исправно работают наши железные дороги, есть во многих районах кой-какие излишки хлеба от урожаев двух последних лет и правительство обеспечивает своевременной переброской излишков пострадавшие от неурожая места. Одним словом, хотя засуха 1924 года и не уступит засухе 1921 года, она нам была менее страшна: мы стали много сильнее.
  • Ескіз
    Документ
    Харківська округа : статистичний щорічник
    (Харків : Харківське округове статистичне бюро, 1927) Шпак, С.Е.; Харківське округове статистичне бюро ЦСУ УРСР
    Із фондів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Местное хозяйство и финансы Харьковщины. 1924–1925 год: популярный очерк
    (Харьков : Издательство «Пролетарий»., 1925) Тугушев, С.С.; Лифшиц, Н.М.
    Под редакцией М.Л. Леонтьева.
  • Ескіз
    Документ
    Рабочие подростки гор. Харькова. По материалам обследования, разработанным в статбюро Харьковского Рабмеда при 1 Укр. Инст. Раб. Мед.
    (Харьков : Харьковпечать, 1925) Алапин, В.; Алапін, В.
    Излагая результаты Харьковского обследования, мы могли только регистрировать факты, отмечая их значение и воздерживаясь от каких-либо выводов. Даже при беглом просмотре цифр, его нельзя назвать удовлетворительным. Серьезные нарушения здоровья отмечены у значительного круга подростков — от до всего их состава. Как указывалось выше, максимальную заболеваемость дает табачная и полиграфическая промышленности. Машиностроение можно считать относительно „благополучным". Только разработка материала обследования во всеукраинском масштабе и дальнейшее накопление материала из года в год повторяющихся обследований позволят впоследствии ответить на целый ряд интересных и практически важных вопросов о состоянии здоровья рабочих подростков, в связи с половыми, возрастными и национальными различиями и влиянии профессионального труда на подрастающее поколение.