Харків очима сучасників

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 25
  • Ескіз
    Документ
    Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей
    (Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.
    20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.
  • Ескіз
    Документ
    Старі хати Харкова
    (Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович
    "Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.
  • Ескіз
    Документ
    Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини
    (Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович
    Стефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.
  • Ескіз
    Документ
    Харьков : краткий путеводитель по столице Украины
    (Харьков : Укрполіграфоб’єднання, 1932) Менделеевский съезд по чистой и прикладной химии (6 ; 1932 ; Харьков), Оргкомитет; Менделєївський з'їзд з чистої та прикладної хімії (6 ; 1932 ; Харків), Оргкомітет
  • Ескіз
    Документ
    Кустарные промыслы Харьковской губернии: изготовление рогож, шапок, картузов, шитье шуб
    (Харьков : Кооперативная типография, 1920) Ливенцев [Левенцев], Н.; Харьковское губернское статистическое бюро; Харківське губернське статистичне бюро
    Выработка рогож в Харьковской губернии стоит в иных условиях, чем в центральной части России. Там рогожи приготовляются из мочалы, следовательно производство связано только до известной степени с лесистостью, с местом производства мочалы. Не то мы видим в Харьковской губернии. Производство здесь связано с местом произрастания материалов для рогожи, т. к. куга и рогоза, из коих она выделывается, не выдерживает дальней перевозки, как тяжеловесный и сравнительно недорогой материал. Вироблення рогожу в Харківській губернії стоїть в інших умовах, ніж у центральній частині Росії. Там рогожі готуються з мочали, отже виробництво пов'язане лише певною мірою з лісистістю, з місцем виробництва мочали. Не те ми бачимо в Харківській губернії. Виробництво тут пов'язане з місцем зростання матеріалів для рогожі, тому що куга і рогоза, з яких вона виробляється, не витримує далекого перевезення, як великоваговий і порівняно недорогий матеріал.
  • Ескіз
    Документ
    Квартирная плата. Коммунальные услуги и административное выселение по гор. Харькову : офицальные постановления с практическими разъяснениями
    (Харьков : Юридическое издательство НКЮ УССР : Типо-литография ПУУВО им. Фрунзе, 1925) Готфрид, И.М.
    Задачей настоящей брошюры является практическое комментирование действующих сейчас в гор. Харькове норм квартирной платы. Нормы эти установлены обязательным постановлением Харьковского Губисполкома от 14/XII-23 г. с последовавшими к нему в дальнейшем (также в виде обязательных постановлений) изменениями и дополнениями от 20/ІІІ-24 г., 22/ІІІ-24 г. и 5/VII-24 Г.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про перебування Т. Шевченка на Харківщині
    (Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного Видавництва України ім. Г.І. Петровського, 1930-03) Єрофіїв, Ів.
    Даних про перебування Т. Шевченка на Харківщині замало. Коли взяти статтю проф. М. Сумцова „Шевченко и Харьков" та рядки В. Алешка „На Сумщине, где был Т. Шевченко" (Харьк. Пролет. 1926 11 /III) та його ж „Т. Шевченко на Слобожанщині" („Коммунист" тої ж дати), то це головне, що є для освітлення питання. Нам довелось дістати інші подробиці, зв'язані з перебуванням поета в наших краях. В самім Харкові Шевченко ніколи не був, а лише навідався в Лебединський повіт, в с. Лихвин до свого знайомого дідича М. О. Хрущова, найбільш ліберальної людини серед тодішнього панства, прибічника визволення селян з кріпацтва і учасника визвольного комітету від харківської шляхти. (Ів. Єрофіїв).
  • Ескіз
    Документ
    Відгуки Разіновщини в Харкові
    (Харків : ДВОУ «Література і мистецтво». Перша друкарня Державного Видавництва України ім. Г.І. Петровського, 1931-02) Горбань, М.
    Матеріали Білгородського стола Розрядного Приказу стовбець № 687, дають деякі дані про відгуки разіновщини в самому Харкові. 1670 року восени, коли саме Слобожанщину охопив вогонь повстання, з наказу центрального уряду, мобілізовані були місцеві козачі команди для боротьби проти разіновців. Дуже велику енергію в цій боротьбі виявив сумський полковник Гарасим Кондратьєв. Але й харківський полковник Григорій Донець, представник заможнішої частини козацької старшини, настановлений на полковника після бурхливих подій і повстання в Харківському полку 1668 року, теж вирушив з козаками свого полку на боротьбу проти разіновців. За опірний пункт для цієї боротьби ставав Чугуїв, де перебував чугуївський воєвода. До Чугуєва мали прибути й сумський полковник Гарасим Кондратьев, і полковник рейтарського строю Михайло Гопт.
  • Ескіз
    Документ
    Пенсне і крила
    (Харків : ДВОУ «Література і мистецтво». 7 друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захаржевська, 6., 1933) Кандиба, Ф.
    «Йосип Григорович Неман належав до тієї малочисленної категорії харківських мешканців, що не лаяли трамваю. Це було не тому, що Неманові не доводилося зазнавати лиха від цього виду харківського міського транспорту. Ні, навпаки – молодому інженерові-конструкторові, затиснутому до того, що він не міг би вимовити власного імені, щоранку доводилося їздити трамваєм на роботу до авіаційного заводу і щовечора ним же повертатись додому…» (Ф. Кандиба «Пенсне і крила»)
  • Ескіз
    Документ
    Опыт второго района Индустроя по строительству Харьковского тракторного завода
    (Харьков : ДВОУ Техническое издательство, 1931) Всеукраинский строительный трест "Индустрой", ВСНХ УССР; Всеукраїнський будівельний трест "Індубуд", ВРНГ УРСР
    Индустрой, как строительная организация, существует с начала 1926 г... Начало организации работ по строительству Харьковского тракторного завода следует отнести к концу 1929 г., к тому, примерно, периоду времени, когда были начаты технические и строительно-экономические изыскания. При выборе площадки для постройки ХТЗ были намечены те основные требования, которым она должна отвечать... Большинству условий, как нельзя лучше соответствует намеченная площадка в 15 км к востоку от Харькова, расположенная на магистрали Южных железных дорог, у платформы Лосево, так называемая Лосевская площадка.