Харків очима сучасників

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Харьковский турбогенераторный завод
    (Харьков: ОНТВУ Енерговидав, 1932) Сукачев, А.; Шибакин, В.А.
    Харьковский турбогенераторный завод вступил в пусковой период. В течение 1932 г. он будет производить, главным образом, обработку деталей для 4-х турбин в 50000 киловатт каждая. В 1933 году ХТГЗ даст 500 тыс. киловатт. В течение 3-х лет, завод должен достигнуть своей полной проектной мощности в 1,5 миллиона киловатт. В 1935 году вступает в строй Уральский турбогенераторный завод. До полного освоения последним производства — ХТГЗ будет единственным в СССР заводом по выпуску агрегатов в 100 и 200 тысяч киловатт… Удельный вес ХТГЗ в отношении выпуска только сверхмощных турбин составит в 1937 году 50% против 72% в 1934 году, и 80% в 1935 году. Затем, в дальнейшем, оба гиганта турбостроения — ХТГЗ и УТГЗ будут — приблизительно поровну делить исполнение своей ответственнейшей задачи.
  • Ескіз
    Документ
    Харьков : краткий путеводитель по столице Украины
    (Харьков : Укрполіграфоб’єднання, 1932) Менделеевский съезд по чистой и прикладной химии (6 ; 1932 ; Харьков), Оргкомитет; Менделєївський з'їзд з чистої та прикладної хімії (6 ; 1932 ; Харків), Оргкомітет
  • Ескіз
    Документ
    Харьковский зоопарк : путеводитель
    (Харьков : 4 тип. Трансжелдориздата, 1934) Эвальд, Николай Петрович; Евальд Микола Петрович
    Зоопарк открыт ежедневно. С 1-го мая по 1-ое октября от 9 час. утра до 9 час. веч. С 1-го октября по 1-ое мая от 9 час. утра до 5 час. дня. Входная плата: Для детей и красноармейцев 30 коп. Для взрослых 50 коп. Организованным экскурсиям (не менее 15чел.) предоставляется скидка 50%. При зоопарке имеется зоомузей, в который посетители пропускаются за особую плату по 20 коп. с человека. Правила для посетителей зоопарка: 1. Животных не трогать, не дразнить и не кормить. 2. За оградительные барьеры не заходить. 3. Во внутренних помещениях не курить. 4. По траве не ходить, цветов не рвать и деревьев не ломать. 5. Не загрязнять Зоопарк каким бы то ни было Мусором. 6. Собак не заводить. 7. Фотографировать животных разрешается аппаратом без штатива, не заходя в помещение.
  • Ескіз
    Документ
    Список улиц города Харькова в алфавитном порядке с указанием номеров районного узла и доставочного отделения
    (Харьков : Газетно-журнальна фабрика ім. В. Блакитного, 1934) Харьковская газетно-почтовая дирекция; Котляров, Д.И.; Харківська газетно-поштова дирекція; Котляров, Д.І.
  • Ескіз
    Документ
    Опыт второго района Индустроя по строительству Харьковского тракторного завода
    (Харьков : ДВОУ Техническое издательство, 1931) Всеукраинский строительный трест "Индустрой", ВСНХ УССР; Всеукраїнський будівельний трест "Індубуд", ВРНГ УРСР
    Индустрой, как строительная организация, существует с начала 1926 г... Начало организации работ по строительству Харьковского тракторного завода следует отнести к концу 1929 г., к тому, примерно, периоду времени, когда были начаты технические и строительно-экономические изыскания. При выборе площадки для постройки ХТЗ были намечены те основные требования, которым она должна отвечать... Большинству условий, как нельзя лучше соответствует намеченная площадка в 15 км к востоку от Харькова, расположенная на магистрали Южных железных дорог, у платформы Лосево, так называемая Лосевская площадка.
  • Ескіз
    Документ
    Медик дев’ятнадцятого століття (записки)
    (Київ ; Харків : Державне літературне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захарж., 6., 1936-02) Мельніков-Разведенков, Микола Федотович
    На урочисте відкриття університету 17-29 січня 1805 року зібралися численні представники влади, громадянства, дворянства. Але серед них не було головного «винуватця свята» В.Н. Каразіна… Підгородні селяни, що називалися «військовими обивателями», «пожертвували» 125 десятин землі понад Сумським шосе, тобто в перекладі на сучасну топографію вони пожертвували весь масив землі від колишнього Університетського саду до Шатилівки, включаючи майдан Дзержинського з прилеглими до нього величезними будинками, що тягнуться тепер на всі сторони від Держпрому: у подовжньому напрямку – від вул. Андрія Іванова, к. Ветеринарної вулиці, до Міського парку; в поперечному напрямку – від вулиці Лібкнехта до Павлівки… Харківський медичний факультет був офіціально відкритий 17 січня 1805 року, за старим стилем, під назвою «Врачебного отделения» Харківського університету, в який входили ще такі три відділи: словесний (історико-філологічний), етико-політичний (юридичний) і математичний. (Мельніков-Разведенков Н.Ф.)
  • Ескіз
    Документ
    Трактороград
    (Харків : ДВОУ Державне видавництво «Пролетар», 1931) Мусьев, С.; Мус'єв, С.
    При виборі місця для розташування майбутнього соціалістичного міста, що йому ми поки даємо умовну назву „Трактороград", одним із головних міркувань було те, що обслуговуваний містом тракторний завод буде збудований в шости кілометрах од Харкова, на так званому Лосевому майдані. Десятки тисяч робітників і службовців тракторного й інших заводів, розташованих на майдані та інших адміністративних і соціяльно-культурних установ, що обслуговують Тракторобуд, оселяться в новім місті. Це висуває потребу максимального наближення міста до території заводу. З цієї потреби виникло два варіянти. Перший варіянт — збудувати місто на вільних масивах, що прилягають до східніх підвищених околиць Харкова, на Салтівському майдані. Другий варіянт — збудувати місто на території Лосевого майдану, на південь від тракторного заводу. Обидва варіянти рівноцінні щодо вартости всього будівництва. Будування соціялістичного міста, виходячи з розрахунку стотисячного населення, на Лосевому майдані орієнтовно коштуватиме 185.668 тисяч крб. Таку ж приблизно суму коштуватиме й будування міста на Салтівському майдані. Вибір припав на Лосевий майдан, і от з яких причин. Не даючи ніяких економічних переваг, будування міста на Салтівському майдані зв'язане з дуже гострою транспортною проблемою. Створюються величезні утруднення в справі перекидання робітників на місце роботи, Це перекидання забере в робітників по дві години часу, і зокрема обідню перерву не можна буде доцільно використати. Щоб дати можливість її доцільно використати, треба спеціяльно на території заводу збудувати низку додаткових установ харчування і культурного відпочинку на величезне число робітників. Опріч усього, Салтівський майдан перебуває в близькім сусідстві з невпорядкованими околицями Харкова і небезпечний щодо малярії заболоченими річками, що є в цьому районі. Зрозуміло, що абсолютно недоцільно будувати нове соціялістичне місто поблизу малярійних джерел і, звичайно, вибір припав на Лосевий майдан. Це місце своїм розташуванням не являє ніякої небезпеки для здоров'я населення, а щодо близькости до промислових підприємств, то, як запевняють високоавторитетні наукові сили, відокремлення промислового кварталу від житлового недоцільне, бо заходи охорони праці роблять сучасне виробництво безпечним для здоров'я людини. Крім того, питання транспортного зв'язку нового міста з Харковом розв'язується просто. Зв'язок із столицею буде забезпечено правильним курсуванням двох ваґонів трамвайних потягів з інтервалом на 20 хвилин. За орієнтовними підрахунками, для цього треба 6 моторових і стільки ж причіпних трамвайних ваґонів. Зв'язок нового міста з Харковом буде ще здійснюватись за допомогою асфальто-бетонного шосе і залізниць.
  • Ескіз
    Документ
    Харківський тракторний велетень
    (Харків : Видавництво «Український робітник», 1930)
    Один з нових велетнів — Харківський Тракторобуд — з весни 1930 року почали будувати на Україні біля станції Лосеве за б кілометрів від Харкова. Цей завод щороку випускатиме 50.000 тракторів по 30 механічних коней кожен. Де становить півтора мільйони механічних коней, які щороку з заводу виходитимуть на колгоспівські лани. 500 поїздів по 50 вагонів кожен вивозитимуть щорічну продукцію заводу. Кожні 5-6 хвилин завод випускатиме готовий трактор, а за день новий соціалістичний велетень промисловости даватиме сільському господарству 140 тракторів. Радянські трактори будуть значно дешевші від закордонних. Приміром, закордонний трактор „Катерпіллер" (американська фірма) з приставкою на місце в СРСР коштує 4830 карбованців, а радянський трактор виробництва Харківського заводу коштуватиме з приставкою до колгоспу тільки 2940 карбованців.
  • Ескіз
    Документ
    Кузня героїв. Збірник робітників-ударників Тракторобуду, покликаних до літератури
    (Харків : Видавництво пролетарських письменників «ГАРТ», 1931) Городской, Яків Зинов'євич; Бірюков, Михайло Олексійович
    Тракторобуд не міг не відгукнутися й на призов ударників до літератури. Люди будівництва взялися й до пера. Тут, власне, ми підходимо до роботи тракторобудівського літгуртка, що е невід'ємна від лункого сьогодні («гудящей были») всього будівництва. Літературний гурток ХТЗ почав і провадив усю свою роботу, як гурток ВУСППівський. Це надало йому ознак, властивих основній провідній організації пролетарської літератури на Україні — ВУСПП'у. Літгуртком керувала бриґада письменників - членів ВУСПП'у (Я. Городской, М. Бірюков, Соколов, Б. Цуккер, деякий час — І. Микитенко, С. Радугін). Спочатку основне ядро літгуртківців становили будівельники. В міру того, як росли цехи, до гуртка приходили вже металісти. Найважніше те, що гурток зростав коштом ударників, штурмовиків. Часто-густо наші товариші приходили на гурток просто з штурму, з гуртка — на штурм. Тематика наших ударників — бойова, виробнича. Подолання труднощів на будівництві взимку, війна з проривами, героїзм ударних бриґад — ось майже незмінний зміст творів гуртківців. Пізніше почали писати про монтаж, про опанування техніки, навчання.