Харків очима сучасників
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958
Переглянути
17 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Известия из уездов. Волчанск, 5 февраля 1859 г.(Харьков, 1859-02-21) Иваненков, Григорий; Іваненків, Григорій«Пространство, где расположен теперь г. Волчанск, как рассказывают старожилы, было некогда совершенно безлюдно, усеяно лесами и болотистыми топями; почти никто не посещал этого места, лишь иногда татары, рыскавшие по окрестным местам для снискания добычи, нарушали его уединение. Еще задолго до основания Волчанска, поселился здесь казак, проведший лучшую молодость в бранных подвигах. Тогдашнее смутное положение Украины заставило его избрать это безлюдное место своим жилищем». «Простір, де розташований тепер м. Вовчанськ, як розповідають старожили, був колись абсолютно безлюдний, усіяний лісами та болотистими топями; майже ніхто не відвідував цього місця, лише іноді татари, що нишпорили по навколишніх місцях для здобування видобутку, порушували його усамітнення. Ще задовго до заснування Вовчанська оселився тут козак, який провів найкращу молодість у подвигах. Тодішнє невиразне становище України змусило його обрати це безлюдне місце своїм житлом».Документ История Харьковской губернии. (Продолжение [3])(Харьков, 1857-02-09)Документ Исторический очерк Харьковской губернии(Харьков: Издательство «Союз» Харьковского Кредитного Союза Кооперативов, 1918) Барвинский, Виктор Александрович; Барвінський, Віктор ОлександровичДокумент История края [Слобожанщина](Харьков: Издательство «Союз» Харьковского Кредитного Союза Кооперативов. Типография «Печатное Дело», 1918) Федоровский, Александр Семенович; Барвинский, Виктор Александрович; Федоровський, Олександр Семенович; Барвінський, Віктор ОлександровичДокумент Конспект растений дикорастущих и разводимых в окрестностях Харькова и в Украине(Харьков: Университетская типография, 1859) Черняев, Василий Матвеевич; Черняєв, Василь МатвійовичДокумент Старі хати Харкова(Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович"Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.Документ Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини(Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан АндрійовичСтефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.Документ Харьков : краткий путеводитель по столице Украины(Харьков : Укрполіграфоб’єднання, 1932) Менделеевский съезд по чистой и прикладной химии (6 ; 1932 ; Харьков), Оргкомитет; Менделєївський з'їзд з чистої та прикладної хімії (6 ; 1932 ; Харків), ОргкомітетДокумент Историческое обозрение гражданского устроения Слободской Украины, со времени ея заселения до преобразования в Харьковскую губернию(Харьков, 1839) Срезневский, Измаил Иванович; Срезневський, Ізмаїл ІвановичДокумент Медик дев’ятнадцятого століття (записки)(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захарж., 6., 1936-02) Мельніков-Разведенков, Микола ФедотовичНа урочисте відкриття університету 17-29 січня 1805 року зібралися численні представники влади, громадянства, дворянства. Але серед них не було головного «винуватця свята» В.Н. Каразіна… Підгородні селяни, що називалися «військовими обивателями», «пожертвували» 125 десятин землі понад Сумським шосе, тобто в перекладі на сучасну топографію вони пожертвували весь масив землі від колишнього Університетського саду до Шатилівки, включаючи майдан Дзержинського з прилеглими до нього величезними будинками, що тягнуться тепер на всі сторони від Держпрому: у подовжньому напрямку – від вул. Андрія Іванова, к. Ветеринарної вулиці, до Міського парку; в поперечному напрямку – від вулиці Лібкнехта до Павлівки… Харківський медичний факультет був офіціально відкритий 17 січня 1805 року, за старим стилем, під назвою «Врачебного отделения» Харківського університету, в який входили ще такі три відділи: словесний (історико-філологічний), етико-політичний (юридичний) і математичний. (Мельніков-Разведенков Н.Ф.)