Харківська та сусідні губернії
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1631
Переглянути
15 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Харківщина в цифрах на 1928-29 рік(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРРМета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).Документ Нарис з економіки Харківщини(Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.Документ Куп'янська округа(Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей МихайловичВидання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.Документ Народно-господарський план Харківської області на 1934 рік(Харків: Трансжелдориздат, 1934) Загер, Соломон Акимович; Шахматов, М.Г.; Каневський, А.Г.; Харківська обласна планова комісіяЗа загальним планом житлового будівництва області на 1933 рік було накреслено капітальні вкладення в сумі 41.800,0 тис. крб., в тім числі лінією житлокооперації 19.600 тис. крб. Матеріальний обсяг будівницва був прийнятий у 355,4 тис. кв. мтр. з тим, щоб протягом року ввести в експлуатацію 250 тис. кв. метр, житлоплощі, а по решті об'єктів з площею в 105,4 тис. кв. метр, підвищити технічну готовність до меж, що дають змогу провадити внутрішні обробні роботи взимку. 1933 року введено в експлуатацію 145,6 тис. кв. метр, замість 128 тис. кв. метр., зданих в експлуатацію 1932 року. Проте, план житлобудівництва не виконано. Фінансова програма 1933 року виконана на 71%. Освоєно близько 30,0 міл. крб. з накреслених за планом 41,8 міл. крб.Документ Харківщина в цифрах на 1928–29 рік (матеріали до звітної кампанії Рад)(Харків : Видання Харківського окрвиконкому, 1929) Харківський окрвиконкомДокумент При відкритих дверях(Харків : Юридичне видавництво НКЮ УСРР, 1930) Ротт, А.; Новіков, А.І.Цінність цієї книжки полягає, головним чином, в тому, що в ній у популярнім викладі змальовано діяльність Бюра скарг Робітничо-селянської інспекції так, як вона е в дійсності. (А. Новіков).Документ Харківська округа : статистичний щорічник(Харків : Харківське округове статистичне бюро, 1927) Шпак, С.Е.; Харківське округове статистичне бюро ЦСУ УРСРІз фондів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.Документ Всесвіт. – 1929. – № 40 (13 жовтня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-10-13)Фундатор В. Блакитний. Рік видання V. Редактор Е. Касяненко. Харків, вул. Карла Лібкнехта, № 11.Документ Навчально-виховна робота сільських шкіл Харківської округи. (Підсумки та дальші перспективи)(Харків : 4-та друкарня Трансдруку., 1928) Жуковський, О.; Харківська округова інспектура Наросвіти"Спостерігається відсутність обліку 8—9 літніх дітей, що належать до прийому з початку шкільного року. Школи не складають іменних списків дітей, що їх треба залучити до школи, а провадять прийом явочним порядком. В результаті прийом перерослих та недорослих (Новоселівська школа Ново-Водолазького району — 27% перерослих у 1-й групі). Нема будь-якого організованого впливу на тих, хто через ті чи інші причини до школи не вступає. Такі явища спостерігались в 60% обслідуваних шкіл. По Мерефянському району є випадки охоплення 8—9 літніх дітей на 125— 132%. По Ново-Водолазькому — 136%. До цього часу не мають певних шкільних районів семирічки: Чугуївські, Богодухівська, Краснокутська, Валківська та Біло-Колодязька".Документ Как я стала героем (Рассказ Героя Советского Союза Марии Щербаченко)(Москва : Издательство «Правда», 1944-07) Щербаченко, Марія Захарівна; Щербаченко, Мария Захаровна"Раньше я думала, что герои — это необыкновенные люди и обязательно из какого-нибудь знаменитого города. Но вот я, Маруся Щербаченко, ведь я была неприметная, тихая девушка, в колхозе работала и адрес мой незнаменитый — хутор Неждановка, Волчанского района, Харьковской области, в стороне от шляха... Теперь я хорошо знаю: героем может быть каждый, кто и сердцем и умом понял, как дорога ему родная земля и как ненавидит он врагов. Наш хутор был оккупированный. Боже ж мой, что там немцы вытворяли, какая страшная была жизнь. Душно мне стало, все кругом немило, всё постыло... Стали немцы молодёжь в Германию угонять, и я решила: не могу так, умру лучше, но не буду немецкой батрачкой и в Германию не желаю ехать". «Раніше я думала, що герої — це незвичайні люди і обов'язково з якогось знаменитого міста. області, осторонь шляху... Тепер я добре знаю: героєм може бути кожен, хто і серцем і розумом зрозумів, як дорога йому рідна земля і як ненавидить він ворогів. Наш хутор був окупований. Боже ж мій, що там німці витворяли, яке страшне було життя. Душно мені стало, все кругом немило, все набридло... Стали німці молодь у Німеччину викрадати, і я вирішила: не можу так, помру краще, але не буду німецькою батрачкою і в Німеччину не бажаю їхати».
