Харківська та сусідні губернії
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1631
Переглянути
17 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Наші слобожани : Епізоди з життя та історії слободи Воронівки, що на Слобожанщині, записані Силою Гудимою-Загоруйком. Частина перша: Старий режим(Харків: Державне видавництво України, 1930) Лісовий, Петро АндрійовичДокумент Загальний образ залюднення Слобожанщини в середині XVII в.(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Осіла українська колонізація на Слобожанщині за Хмельниччини(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Український еміграційний рух на схід в умовах розвитку колонізаційної діяльності московської держави на Слобожанщині(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Українське уходництво на Слобідській Україні в першій половині XVI в. і на початку Хмельниччини(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Рух української людності на схід і джерела української колонізації Слобожанщини в середині XVII віку(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Архівні джерела залюднення Слобожанщини в 1650-х роках(Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1932) Юркевич, ВікторДокумент Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини(Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан АндрійовичСтефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.Документ Харківщина в цифрах на 1928-29 рік(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРРМета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).Документ Нарис з економіки Харківщини(Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.
