Наука. "Український Ренесанс"
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9754
Переглянути
Документ Наука на Украине. – 1922. – № 1, (февраль)(Харьков : Типография Народного комиссариата просвещения, 1922-02)Документ Наука на Украине. – 1922. – № 2, (апрель)(Харьков : Типография Народного комиссариата просвещения, 1922-04)Документ Наука на Украине. – 1922. – № 3, (июнь)(Харьков : Типография Народного комиссариата просвещения, 1922-06)Документ Записки Історико-Філологічного Відділу. Кн. ІІ–ІІІ (1920–1922)(Київ : Друкарня Всеукраїнської академії наук, 1923) Всеукраїнська академія наукДокумент Олександр Опанасович Потебня. Загальна характеристика : (Промова на урочистих зборах Харківського ІНО в 32 роковини смерти Потебні)(Харків : В–во «Червоний Шлях» . Друкарня-літографія Книгоспілки, Нетеченська набер., № 14., 1924) Багалій, Дмитро ІвановичПромова на урочистих зборах Харківського ІНО в 32 роковини смерти Потебні.Документ Електрика в селі і в робітничому селищі(Харків : Червоний шлях, 1924) Бухштаб, Адольф БорисовичДокумент Календар розвитку природи по весні в околицях м. Харкова за спостереженнями 1917-го року([Харків] : Державне видавництво України, 1925) Котов, Михайло Іванович„Календар развитку природи по весні 1917 року" поданий, як перша спроба колективного спостереження розвитку природи. Спостереження провадив студентський гурток натуралістів при тодішньому Харківському університеті, — з'явлення рослин спостерігали: Б. О. Захарів, М. В. Клоків, М. І. Котів, Є. М. Лавренко, а тваринні організми Г. О. Бризгалін, М. О. Времев, М. І. Котів, С. І. Медведів, Г. Хв. Пронін, та В. Я. Шидловський.Документ Мирне пристосування авіації(Харків : Видавництво Тапук, 1925) Гесслєр, Олександр Петрович"Оригінал написано тому рік назад. За цей рік авіяція розвинулася незвичайно. Для літуна нема тепер ніякої перешкоди. Пустиню Сахару, ледові поля й гори на полюсах, недоступні гори Гіндукуш, Гімаляя, Еверест перелітає літун і фотографує їх. З Лондону до Калькути буде улаштовано сталий повітряний шлях. Літаки підносяться тепер високо на 12.450 метрів, летять зі скорістю 426 клм. на годину, літають без відпочинку 38 годин, перевозять грузи до 400 пудів. Ідуть досвідчення з гелікоптерами, цеб-то з апаратами зі шрубами на верху. Вони підіймаються й спускаються вертикально без розбігу, коли літак мусить розбігатися й на це потрібує 1/2 — 1 квадратової версти. Досвіди з літаками без летунів ідуть дальше. Радіотелеграф ділає на мотор, а цей ділає на керми, так що літак підноситься, літає й сідає на землю тільки під діланням радіохвиль. Авіяційний спорт на плянерах хутко поширюється. Коли 1922 року плянер держався в повітрі тільки 22 хвилини, то в лютому 1924 року французький літун Борбо літав на плянері 8 годин 36 хвилин. У нас літун ІОнгмейстер продержався 1924 р. 5 годин 15 хвилин 32 секунди, підчас всеспілкових льотів на Кримі в районі Феодозії". М. С.Документ Весняний провідник в околицях м. Харкова (Рослинний та тваринний світ)([Харків] : Державне видавництво України, 1925) Котов, Михайло ІвановичДокумент Новый вид и формы рода Scenedesmus Meyen и новый вид рода Trachelomonas Ehrenb. из Украины(Харьков : Четвертая гостипография, 1925) Прошкина-Лавренко, Анастасія Іванівна; Proschkina-Lavrenko, A.; Прошкина-Лавренко, Анастасия ИвановнаTravaux de la Societe des naturalistes de Charkow au Comite Essentiel des Sciences de I'Ukraine (Ukrglavnauka) Vol L, livraison 1. Харьковское общество испытателей природы при Укрглавнауке .Документ Виробництво на Україні(Харків : Український робітник. Артемівськ, Друкарня Видавництва «Український робітник», 1926) Янжул, І.В умовах сучасної машинової техніки оснівні підвалини промисловости будь-якої країни — це вугілля та залізо. Вугілля є універсальне паливо, що розмірами вжитку займає перше місце серед низки речей опалення дарма, що йому конкурує біле вугілля (енергія падіння води; та нафта; вугілля дає рух більшості фабрик та заводів земної кулі. Залізо є незамінний матеріял для виготування машин та верстатів, для різних тривалих будівель (мостів, наприклад), для знаряддя і т. інш. Що більший розвиток має промисловість даної країни, то більше вона споживає вугілля та заліза. Україна є надто багата на ці мінерали. Донецький Басейн, що міститься у самому центрі України, є один з найбільших у Европі місцероджень твердого мінерального палива (вугілля, антрациту) та залізної руди. Сполучення цих двох оснівних для сучасної техніки мінералів зробило з Донбасу що-найбільший промисловий район Союзу Радянських Республік. Загально союзне значіння Донбасу знайшло собі влучну назву у виразі „Всеросійської кочегарні". Але копальні багатства України не вичерпуються лише вугіллям та залізом. На Донці, недалеко від Никополя, є великі поклади марганцевої руди, що вона має велику вагу у сталеливарній справі. В районі станції Микитівки (Донбас) знаходиться місцеродження живого срібла. Там же, в Донбасі, в районі села Брянцівки, є великі місцеродження кам'янки. У кол. Харківській губернії містяться соляні джерела, що сіль з них добувалася шляхом виварки. Надзвичайно багата Україна на різного роду коштовні глини. Нарешті, хліборобське значіння України й багатства її ґрунту становлять собою основу для розвитку виробництва що до обробки харчових продуктів — цукрового, олійного, борошняного й т. инш.Документ Декабристи на Україні(Харків: Державне видавництво України, 1926) Багалій, Дмитро ІвановичДокумент Городництво в степовій Україні(Харків : Всеукраїнське сільськогосподарське видавництво «Радянський селянин», 1926) Матковський, Іван Васильович"Промислове городництво та баштанництво на Україні зосереджене переважно біля великих міст (Київ, Одесса, Харків, Миколаїв, Херсон тощо), а селянське городництво обслуговує лише власні потреби селянства. Загальна площа городніх рослин на Україні щорік збільшується. Усього під баштанами та городами року 1923 було 527.900 дес., а р. 1924—711.800 дес. В степу городні рослини сіють та садять здебільшого на полі, в лісостепу, навпаки, — більше на присадибній землі. Завжди було так, що площа городини в степу була значно більша, ніж у лісостепу. Проте, тепер помічається, що площа засіву городніх рослин у лісостепу збільшилася на 50%".Документ До вивчення Франка(Харків: Друкарня ВУЦВКу – «Червоний Друк», 1926-05-30) Багалій, Дмитро ІвановичКультура і побут [газета]: додаток до газети "Вісті ВУЦВК". – Харків, 1925–1928.Документ Опис сфагнових та гіпново-осокових болот колишньої Харківщини(Харків: «Харків-Друк», Третя Держдрукарня., 1927) Лавренко, Євген МихайловичДокумент Наука на Україні : бюлетень Укрнауки. – 1927. – № 2–4(Харків : Державне видавництво України, 1927) Народній комісаріат освіти УСРРДокумент Корисні копалини Харківщини й сусідніх округ(Харків : Харків-Друк, 1927) Турлей, Г.Ф.«В цій праці я хотів, систематизувавши й перевіривши літературні дані, дати короткий огляд корисних копалин Харківщини й 3-х сусідніх округ — Сумщини, Ізюмщини й Куп'янщини (в межах 1926 року). Одною з найважніших умов процвітання окремих округ є планове й всебічне використання корисних копалин, що є на їхнім терені. Надто тепер, коли нам треба не тільки відновлювати, а й розвивити народне господарство, природні багатства округ повинно всебічно й вивчити і злічити, щоб практично використати їх. В надрах Харківщини, Сумщини й Куп'янщини сила різноманітних корисних копалин, які, безперечно, відограють важливу ролю в господарчій діяльності людности згаданих округ».Документ Болота України(Харків : Перша друкарня «Комуніст» тресту «Харків-друк», 1927) Лавренко, Євген МихайловичДокумент Територіальні дослідження грунтів на Україні за період з 1887 по 1927 рік та їх найближчі перспективи(Харків : Держдрукарня «Харків-друк», 1928) Махов, Григорій ГригоровичТериторіяльні роботи над вивченням ґрунтів України треба поділити на декілька окремих періодів, бо мета, з якою їх проваджено, а також і методика робіт та іх наслідки, були різні й характерні для кожного з цих періодів. Великий і важливий період українських ґрунтово-дослідчих робіт — перший щодо часу — охоплює 1887 —1910 p.p.; дослідження цього періоду проходили під знаком цінувальних земських робіт. Початок їм дали роботи Полтавської Експедиції проф. Докучаева 1887 — 1891 p.p. Щоправда, спроби брати на облік ґрунти під час цінування земель були й раніше од сього Докучаєвського періоду; але це не були дослідчі роботи; тут земські статистики намагались, оскільки то було можливо, використати, для цінування земель, і відомості про ґрунти, добуваючи їх від місцевого агроперсоналу та населення. На основі анкетного матеріялу про ґрунти складалося навіть карти ґрунтів по цілих губерніях (Чернігівщина); спроби складати такі карти (10-ти вер. маштабу) не припинялися навіть до кінця згаданого періоду (Волинь); між иншим, автори цих робіт, завжди не ґрунтознавці, намагались додержуватися вживаних тоді класифікацій ґрунтів та використати ґрунтову літературу по району. Початок періоду наукового ґрунтознавства в Союзі, що його створили класичні праці проф. В. Докучаєва, виявився на Україні вперше в роботах Полтавської Експедиції. Величезний матеріял, що його зібрала експедиція, всебічні ґрунтові та геологічні спостереження не втратили свого інтересу й значіння ще й досі; ґрунтова 10-ти верст, карта губерні, що її склала Експедиція, хоч і не була по суті такою (маштаб далеко не використаний), проте являє собою прекрасну і досить детальну схему ґрунтових районів губерні.Документ Природа хліба, як товару(Харків : Всеукраїнське сільсько-господарське видавництво «Радянський селянин». Урядова друкарня ім. т. Фрунзе., 1928) Онуфрієв, Володимир Олександрович