4. Рідкісні видання Харкова ХХ ст.
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1625
Переглянути
20 результатів
Результати пошуку
Документ Збірник пісень Вітчизняної війни. Складено з творів композиторів Харкова до річниці визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників(Харків : Видавництво «Соціалістична Харківщина». Друкарня «Мистецтво»., 1944)"Напередодні Вітчизняної війни Харківська Спілка Радянських Композиторів являла собою один з найміцніших творчих колективів на Україні, що складався з 36-ти композиторів та музикознавців. Потрапивши під час евакуації до братніх національних республік Радянського Союзу, харківські композитори, з одного боку, значно збагатили свою музичну мову вивченням на місці музичного фольклору цих республік і, з другого боку, своєю творчістю внесли багато цінного в розвиток музичної культури братніх республік. Треба також відзначити творчу роботу харківських композиторів у військових частинах. Композитор Лебединець за свою роботу в Академії ім. Молотова та у військових частинах Середньоазіатської Військової Округи одержав звання заслуженого діяча мистецтв Узбекської РСР. На конкурсі в Ашхабаді на похідну червоноармійську пісню Мейтус одержав першу премію, а Файнтух на конкурсі Середньоазіатської Військової Округи за свою стройову пісню „Зеленые фуражки" одержав третю премію. Повернувшись до рідного Харкова, наші композитори, ще з більшим піднесенням і творчим підйомом взялись до творчої праці. За короткий час поновлення роботи Спілки з'явилось багато творів, значне місце серед яких складають твори, присвячені визволенню Харкова: Лебединець—„Харківським дивізіям"; Тіц—„Навіки наш"; Гайдамака—„Пісня про Харків"; Дашевський—„Последняя почесть" (пісня пам'яті генерала Ватутіна); Нахабін—„Ой, поля, ви, поля"; Борисов—„Вперед в наступленье". За час відновлення роботи Харківської Спілки Композиторів члени Спілки—музикознавці закінчили ряд цікавих науково-дослідницьких робіт. Так, наприклад, кандидат мистецтвознавчих наук, професор Міклашевський закінчив свою цікаву працю „Музичне життя Харкова" від його заснування до наших часів. Доцент Тюменева закінчила дослідницьку роботу на тему: „Чайковський і українська народна пісня". Цю збірку вибраних пісень Харківська Спілка Композиторів склала до річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників. До цієї знаменної роковини колектив харківських композиторів приходить, як що і не в тому складі, як це було до війни, але знову згуртований як і раніше, навколо Спілки Композиторів і сповнений творчого ентузіазму в ім'я Вітчизни, в ім'я перемоги над заклятим ворогом, яка вже не за горами".Документ Гряде розплата(Українське Державне видавництво. Друкарня «Мистецтво», Харків., 1944) Засенко, Олекса Єлисейович"Земля ридає. Стогнуть гори. О, горе, горе, горе, горе! Куди не кинь, куди не глянь, кипить кривавий океан народних мук... Німіють боги. Шкода шукати аналогій у хащах темних та глибоких минулих плутаних сторіч. Нема. Не знайдеш. Марна річ."Документ Буковинська краса (Літературно-біографічний нарис про О. Кобилянську)(Київ ; Харків : Українське Державне видавництво, 1944) Кобилецький, Юрій Свиридович; Кобилецкий, Юрий СвиридовичДалекий острівець землі, оточений непроглядними хащами, — і тільки вкриті терном і гострим каменем стежки нагадують, що існують дороги до великої землі. Та ще тумани клубочаться в урвищах, сповиваючи обрії, посилаючи свої їдкі випари на той острів, та хіба іноді прорветься промінь крізь них з землі великої і жаданої. Треба мати велику мужність в серці, щоб не зневіритись, не втратити надій, побачити в маленькому острівці частку великої укоханої батьківщини і оспівати його, опоетизувати навіки. Велич Ольги Кобилянської в твердості духа, в незміренній силі любові до України і свого народу, до її частки — Буковини. Закинута і одірвана долею од великого слов'янського світу, серед німецьких хвиль, що билися об поріг в дійному стремлінні на схід, Буковина була справді одним з перших об'єктів германізації, але народ її встояв, зберігши вірність прадідівським звичаям, своїй культурі, зберігши свою національну гідність. Ольга Кобилянська, як вірна дочка свого народу, була виразником невичерпних духовних сил народу, його патріотичних почуттів, його зброєю в опорі онімечуванню. Творчість Ольги Кобилянської припадає на останнє десятиріччя XIX і першу третину XX сторіччя. Вона бачила здійснення віковічних мрій українського народу — історичне возз'єднання українських земель, а закінчила своє життя навесні 1942 року серед лиха і смутку, принесеного німецькими загарбниками на тимчасово окуповані ними українські землі. Ольга Кобилянська була пристрасною патріоткою і співцем своєї чудової Буковини і гордих буковинців, що їх благородство протиставляла вона бундючності зарозумілих німецьких „культуртрегерів". Любов до Буковини, до свого народу — основний мотив у творчості письменниці. Можна без перебільшення сказати, що буковинська природа знайшла найкращого свого співця в особі Ольги Кобилянської.Документ Російське серце: про героїчні вчинки льотчика Хлобистова Олексія(Москва ; Харків : Українське Державне видавництво, 1944) Симонов, Костянтин МихайловичДокумент Панас Мирний (популярний нарис)(Київ ; Харків : Українське Державне видавництво. Друкарня «Мистецтво», Харків., 1944) Кирилюк, Євген ПрохоровичДокумент Земля донецька : новели(Київ; Харків: Українське Державне видавництво, 1944) Байдебура, Павло Андрі́йович"Та нічого того не могли вже бачити й чути ті, що лежали серед степу, в яру, простреляні кулями. З шахтарського виселка сюди востаннє прийшли вони. Кров і сльози пропекли на землі місце їхньої смерті. Сльози затоптав кований чобіт фашиста, а кров не можна затоптати. Вона горить, ніби перелившись у маки червоні, парує під сонцем і кличе до відплати. Останній, передсмертний плач і стогін вітри носитимуть над степом, над житлом живих людей аж поки не настане відплата..."Документ На власні очі(Москва ; Харків : Українське Державне видавництво . Друкарня в-ва «Московский большевик»., 1944) Панфьоров, Федір ІвановичДокумент Володимир Гуманенко(Київ; Харків: Українське Державне видавництво. Друкарня «Мистецтво», Харків., 1944) Тарасенков, Анатолій КузьмичДокумент Звірства і злочини німецько-фашистських загарбників на Харківщині : збірник документів(Київ ; Харків : Українське Державне видавництво. Друкарня Державного видавництва «Комуніст», Харків., 1944) Управління Державними Архівами НКВС УРСРДокумент Сліди фашистських звірів : збірник статтів про німецький розбій у Харкові(Київ ; Харків : Українське Державне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе, Харків., 1944)"23. VIII. 1943 р. Ми не спали всю ніч. Близька кулеметна і автоматна стрілянина свідчила, що до ранку все скінчиться. На світанку ми побачили у нашому дворі першого червоноармійця. Важко розказати, скільки поцілунків та обіймів припало йому. Жінки плакали... Швидше, швидше на вулицю. Як багато війська, машин... Рідні обличчя, рідна мова. Одна хвилююча сцена за одною. Блищать зірки на кашкетах. Невимовні почуття сповняють груди. Тому, хто не пережив жаху поневолення, важко зрозуміти це друге народження. Сонце сяє, як ніколи. Хоч з вулиць ще не зметено слідів минулого, проте все виглядає якось особливо, по-святковому. Ось і майдан Дзержинського. Він вщерть повний радісно схвильованих людей. Починається мітинг... „Тихше, тихше"... Говоритиме полковник, і раптом ми чуємо: — Товариші харків'яни!.. „Товариші"— це слово, як музика, вривається в душу, воно означає волю, воно означає честь, воно означає перемогу".
